Модне видання VERSAL

Моїй дочці 14 років, чи потрібно звертатися до гінеколога для профілактичного огляду?

Віра, 37 років

Звісно, адже саме в дитинстві простіше попередити, а при потребі й лікувати гінекологічні захворювання. Незалежно від віку, будь-яка дівчинка має ті ж самі статеві органи, що й доросла жінка. В крихітного малюка жіночої статті, що з’явився на світ, ще немає зубів, зате є матка, маткові труби та яйники. Перший огляд зовнішніх статевих органів проводиться в пологовому будинку, відразу після народження немовляти. Основна мета — верифікувати стать новонародженого. Надалі є ще два обов’язкові періоди відвідин гінеколога: перший — у шість–сім років, коли дитина йде до школи, другий — під час пубертатного періоду (11–12 років), коли в більшості дівчаток починається менструація.

У 14 років дівчаткам рекомендується відвідувати гінеколога один раз на рік, оскільки підлітковий період — важливий етап у житті людини, позаяк відбувається формування і остаточний розвиток органів ре­продуктивної системи.

Дуже часто гінекологічні захворювання в дитячому організмі протікають приховано, не турбують і не мають яскраво виражених симптомів, що істотно ускладнює їх виявлення. Тому профілактичне й своєчасне звернення до дитячого гінеколога допомагає дівчині стати в майбутньому здоровою мамою. На прийом до дитячого гінеколога по­трібно приходити з календариком (у якому слід відзначати дні початку та закінчення місячних), рукавичками і рушничком. Напередодні необхідно обов’язково зробити очисну клізму. Дівчат, які не живуть статевим життям, оглядають через пряму кишку.

Ось кілька випадків, коли обов’язково слід звернутися до гінеколога:

1. Відсутність менструацій більше 1,5 чи 2 місяців.
2. Болючі місячні.
3. Надто рясні або тривалі (довше семи днів) місячні, які супрово­джуються порушенням загального стану організму.
4. Тривалість менструального циклу менше 21 чи більше 35 днів.
5. Виділення з піхви мають незвичний колір, характер та запах.
6. Надмірне оволосіння на ногах, обличчі, грудях.

Останнім часом я спостерігаю кров’янисті виділення після статевого контакту. Чи є це нормою? Що робити в такому випадку?

Ірина, 28 років 

Зрозуміло, що це не є нормою, а так званими посткоітальними кровотечами, поширеною  причиною яких можуть бути такі захворювання, як ерозія та поліп шийки матки.

Існує кілька способів лікування патології шийки матки, кожний з яких є оптимальним у своєму випадку: лікування медикаментозними середниками, діатермокоагуляція, кріотерапія, лазеротерапія.

Також однією з причин появи кров’янистих виділень після статевого контакту є механічна, тобто травми, які могла отримати жінка в результаті занадто активного або грубого сексу. Особливо великою є така ймовірність, якщо кровотеча після статевого контакту виникає несподівано і супроводжується різким болем. У цьому випадку необхідно негайно викликати швидку допомогу, як і при будь-якій серйозній травмі, що супроводжується кровотечею.

Крім того, причина статевих кровотеч після сексуального контакту може полягати в запальних захворюваннях жіночих статевих органів, прийомі деяких ліків, наприклад препаратів, що зменшують згортання крові, й протизаплідних засобів. Зауважте, не варто забувати про можливість ситуації, коли причина посткоітальної кровотечі не в самій жінці, а в її партнері.

Скажіть, будь ласка, які виділення з піхви є нормою для жінки?

Руслана, 29 років

Перш за все, слід усвідомити, що вагінальні виділення є у кожної жінки. Залози, розташовані в піхві й шийці матки, виробляють невелику кількість слизу, який очищає статеві шляхи, служить природнім мастилом і запобігає розвитку інфекції.

Вони можуть бути прозорі чи білуватого кольору, без запаху і помітні на нижній білизні в вигляді тонких смуг.

Однак деякі засоби інтимної гігієни здатні порушити природний баланс і викликати інфекцію, що спричинить зміну природних виділень. Це вагінальні спринцювання, парфумовані гелі та мило, а також лікарські середники (антибіотики, гормональні протизаплідні таблетки). Часті спринцювання можуть змінити бактеріальний баланс у піхві й викликати запалення. Збільшення нервової напруги через неприємності на роботі, в сім’ї, фінансові проблеми, неспокійне життя, неправильне харчування — все це додається до числа факторів, що сприяють порушенню нормальних виділень.

На запитання читачів відповідає лікар-акушер-гінеколог, асистент кафедри акушерства та гінекології ІФНМУ Леся Бойчук