РУБРИКИ 
Мало хто знає, що на Прикарпатті в селі Старуня, всього за десяток кілометрів від обласного центру, є справжній діючий вулкан. Природне явище — унікальне. Щось подібне можна побачити на євро-азійському континенті біля Керченського півострова в Криму і на Таманському півострові в Росії. Старунський вулкан — грязевий, і своєму народженню зобов’язаний людям.
Виникло природне явище більше тридцяти років тому на місці колишніх нафтових та озокеритових копалень. У селі цю місцевість називають Дмитриковим полем. Поштовхом до народження прикарпатського чуда став землетрус у румунських горах Вранча. До наших днів вулкан виріс на три метри і зупинився. З того часу біля нього з’явилися ще кілька малих вулканчиків. Сьогодні вони зовсім безпечні для життя людей, бо з-під землі «випльовують» не гарячу магму, а болото і нафту. На полі також розкинулись десятки постійних і тимчасових джерел мінеральної і прісної води. Сьогодні Старуня — геологічна пам’ятка загальнодержавного значення.
Місцеві жителі вже встигли охрестити Старунський вулкан передвісником землетрусів. І справді, головний вулкан починає оживати задовго до природного лиха. Згідно з гіпотезою науковців, він активізував свою діяльність перед великим землетрусом у Чилі. На думку академіка, доктора геолого-мінералогічних наук Олега Адаменка, вулкан зреагував на сейсмічну активність, але цікаву гіпотезу потрібно ще дослідити. «Ділянка Старуні реагує на землетруси, які відбуваються у радіусі сотень і тисяч кілометрів — у Румунії, Італії, Ірані, Кавказі і навіть у Середній Азії. Старунський комплекс має велике значення у прогнозі землетрусів, —переконаний академік. — Це унікальне місце у цілому світі».
Чудовисько під землею
Вулкан — не єдине диво у Старуні…Тут на початку ХХ століття виявили археологічну знахідку світового масштабу. І, як часто трапляється в археології, цілком випадково.
Підприємець із Гамбурга у 1907 році на території сучасного поселення розпочав видобувати озокерит, по-народному природну копалину називають «земляний віск». Дрібні шахти викупили за два мільйони крон. Видобуток гірники почали у вересні, а вже у жовтні під землею вони натрапили на чудовисько. Як перелякались тогочасні робітники, коли на глибині близько 12 метрів наткнулись на тіло гігантської невідомої тварини. Згодом знахідка у буквальному значенні слова шокувала світ археології. Вперше в Європі були виявлені туші мамонта і волохатого носорога.
На Прикарпаття з’їхались українські, польські та німецькі науковці, вони не йняли віри: до цього часу археологи знаходили лишень скелети тварин льодовикового періоду. Старунські ж знахідки замуміфіковались в озокериті і тому дуже добре збереглись. І знову у цій історії зіграв неабияку роль випадок, який стався 24 тисячі років тому (саме такий вік тварин). Згідно з припущеннями археологів, мамонт і носоріг потрапили у природну пастку, затонувши в озокеритному болоті. Згодом земляний віск застиг, не пропускаючи ні краплини повітря.
На початку минулого століття вчені змогли детально дослідити фауну льодовикового періоду практично живцем — шкіру та навіть внутрішні органи. А в шлунку волохатого носорога знайшли рештки рослинної їжі, яку він з’їв перед загибеллю. Завдяки цьому археологи вивчили і флору того періоду.
«Понад десять тисяч років тому на території сучасних Карпат росли карликові берізки, трав’янисті рослини. Флору назвали тундростеп. Сьогодні такої кліматичної зони немає. Холодний клімат і водночас багато рослинності. З часом льодовики з нинішнього Прикарпаття відступили на північ, і мамонти вимерли», — пояснює Олег Адаменко.
Науковці подбали про те, щоб цінні знахідки не вивезли за кордон. Тепер мамонт і волохатий носоріг — гордість Краківського музею в Польщі та Львівського природознавчого музею.
Знайти первісну людину
«Там, де є рештки мамонта, повинні бути і сліди життя первісних людей», — здогадувались століття тому археологи. Проте розкопкам і дослідженням завадили дві Світові війни. Припущення вдалось підтвердити тільки наприкінці 70-х років. «У скелеті однієї з тварин виявили залишок списа. Знайти древню людину справді можливо, — розповідає далі О.Адаменко. — Навколо населеного пункту були розташовані десятки стійбищ древніх поселень».
У 1977 році археологічна експедиція зі Львова знайшла кам’яні вироби, виготовлені первісною людиною. Згодом розкопки знову здивували науковців: були виявленні поселення, вік яких сягає 40-50 тисяч років.
Дослідження місць життя первісної людини в Старуні проводять і сьогодні. Олег Адаменко впевнений, що тут можна відкопати добре збережену людину-кроманьйонця. Також науковець уперше запропонував створити у Старуні парк Льодовикового періоду, адже місцині немає аналогів у світі. Академік мріє, щоб дива Старуні могли відкривати для себе не тільки вчені, а й туристи з усіх куточків земної кулі. Віримо, що це стане реальністю.
Марія Тимочко
