РУБРИКИ 
Епоха Середньовіччя. Рибацький Амстердам радше схожий на невеличке поселення, де постійно вирує таке злиденне життя. Вимучені за довгий час подорожі, моряки висаджуються на березі, йдуть до таверни, добре смакують ситну їжу, приправляючи все це міцною лайкою та скислим вином. Не вистачає тільки кохання. Бодай якогось, бодай псевдо. Короткочасного і необтяжливого. А гроші, як відомо, завжди можуть привабити теплі жіночі обійми.
Відтоді й пішла мода жінкам зустрічати матросів на березі з факелами в руках, очікуючи хто грошей, а хто — й справді можливого кохання. Саме ці смолоскипи пізніше метаморфізуються в червоні ліхтарі… А місце любовних утіх — у вулицю Червоних Ліхтарів.
Те, що в інших країнах викликає осуд та моральну цензуру, в Амстер-дамі всіляко підтримується навіть законодавчо. Пропонуємо оглянути це столичне голландське містечко, щоб переконатися: проституція, легкі наркотики, одностатеві шлюби тут є просто нідерландською повсякденністю.
Асоціативно Амстердам порівнюють з Меккою для повій, а також з наркотичним раєм. А воно й не дивно, адже квартал Червоних Ліхтарів — справжнісінький розплідник пороків і сексу. І це є козирем міста, туристи пливуть туди неймовірним потоком. З’ясуймо, що ж там насправді відбувається.
Як знайти
Район Червоних Ліхтарів має форму трикутника і розташовується між Центральним залізничним вокзалом, Новим Базаром і Площею Дам. Така віддаленість долається 5 хвилинами неквапливої ходи. У цьому районі можна побачити не тільки повій, але й безліч маленьких магазинів, серед яких секс-шопи, кафе, сувенірні магазини, всілякі стриптиз-шоу, ексклюзивні бари і кофі-шопи. Аби таки направду пересвідчитися, що турист потрапив «куди треба», встановили символічну скульптуру: чоловічі руки, які обіймають пишний жіночий стан.
Тут, як і 700 років тому, кожен охочий за помірну плату може купити кохання, точніше — його замінник. Але сьогодні публічні будинки виглядають як добре налагоджене виробництво. Діють вони легально (уряд Голландії легалізував проституцію у 2000 році, щоб було легко стягувати податки). У повій є своя профспілка — «Червона нитка», яка об’єднує близько 20 тис. робітниць секс-індустрії. Перестарілим і вимученим роботою гарантується заслужена пенсія.
Усе найцікавіше відбувається тут увечері та вночі: ілюмінація, музика, натовп, повії усіх типів, розмірів і кольорів шкіри.
Як ЦЕ виглядає
Червоні Ліхтарі — це вузенька маленька кімнатка з високим стільцем, на якому сидить напіводягнена жриця кохання. Молодичка підігрує всім, підморгуючи і заманюючи пальчиком не лише чоловіків, але й дівчат, які задивилися на вітрини.
Коли клієнт «дозрів» і готовий «отримати» товар, дівчина щільною шторкою закриває від глядачів кімнату й усе, що відбувається всередині, цим і сигналізує іншим, що тимчасово зайнята.
Пропонований секс — украй бездуховний і технологічний процес, тому необхідно уточнювати всілякі подробиці (повне оголення, зміну позицій). Інакше все, що виходить за межі бюргерського розуміння сексу, змусить викласти ще 20 євро зверху.
Оренда однієї кімнатки на 8-годинний робочий день обходиться повії в 60–150 євро. А от за 15–20 хвилин сексу клієнт змушений заплатити аж 40–50 євро. Біля дверей інколи про всякий випадок чергує широкоплечий сутенер, як правило, афроголландець або араб.
Чого не варто робити на вулиці Червоних Ліхтарів — так це фотографувати. Охоронці борделів можуть наздогнати й «випадково» розбити фотоапарат. Спеціальні знаки підтверджують, що фотографування заборонене. А ось порозглядати товар — будь ласка. Вибір надто вже широкий.
Усього в кварталі можна нарахувати 580 вікон-вітрин, хоча в інших не-Червоноліхтарних районах така діяльність теж існує. І це нікого не бентежить: секс-кіоски можуть розміщуватися поряд із квітковим магазином чи аптекою.
Між іншим, світло в цих віконцях не лише червоне, але й фіолетове, так зване black-light (приміром, як на дискотеках). При такому освітленні шкіра здається рівнішою, зуби — білішими, а будь-яка жінка — більш привабливою.
Абсолютно різні жінки на будь-який смак: худенькі, повненькі, є навіть красуні, котрі років тридцять тому насолодилися красою бальзаківского віку… Усі чистенькі, доглянуті, в хорошій білизні без всіляких пушків і купи мережива. «Дівчатка на продаж» дуже відрізняються від порномоделей з журналів. Тут можна побачити декілька приголомшливих негритянок і слов’янок, в яких є усе, окрім щастя.
Але більшість скромних «трудівниць» нічим не відрізняється від натовпу жінок на прохідній будь-якої швейної фабрики. Відмінність лише в кількості одягу на тілі та виконуваній роботі.
Чоловікам рекомендують дуже обережно обирати собі дівчину з вітрини. Серед них багато транссексуалів, і поліція вже втомилася відвозити до найближчих психлікарень клієнтів-натуралів в істеричному стані, які раптом виявили, що були обслужені чоловіком! Найкрасивіші повії в цих кварталах можуть запросто виявитися колишніми чоловіками — пластична хірургія нині творить дива.
Альтернатива для жінок
Виявляється, в Амстердамі також є декілька провулків, де інтимні послуги надаються платоспроможним жінкам і дівчатам. Раніше багаті клієнтки соромилися на очах у безлічі глядачів заходити в ці кімнатки до симпатичних хлопчиків за вітриною. І при підтримці влади для них була організована інша зона — біля набережної річки Амстел.
На вулицях досить багато еротичної реклами, а також магазинів, де представлений великий вибір журналів та іграшок для дорослих. Цікавим є той факт, що у цьому районі живуть і працюють звичайні амстердамці, не соромлячись такого сусідства.
Гей! Розваги
У кварталі є і декілька гей-об’єктів, серед них — відомий клуб Cockring, який вважається центром «блакитного» Амстердаму. Але основні об’єкти і місця тусовок геїв розташовані в районі Амстел. Там є декілька вулиць із закладами для «блакитних», а часом проводяться і гей-паради. Дві основні гей-вулиці розділені площею Рембрандта. Дивно, художник начебто не був прибічником нетрадиційних стосунків, але тепер, у бронзі, змушений постійно все це споглядати. Мабуть, тільки цим можна пояснити його похмурий вигляд…
Типовий амстердамський гей-бар чимось нагадує «Блакитну устрицю» з незабутньої «Поліцейської академії». Тільки, кажуть, тут якось доброзичливіше. Розпізнавальний знак спецзакладу — вивіски, які можуть інформувати, наприклад, про звичний гей-бар, гей-порнофільми в окремій кімнаті або садо-мазохістські забави.
Наркотики
Ще одним із заборонених гірких плодів Амстердама є наркотики, які доступні тут навіть школяреві. Проте заборона все ж існує і стосується важких наркотиків, а маріхуана вважається ледве не лікувальним засобом. Як не дивно, такий підхід до справи узаконення вживання психотропних речовин різко зменшив кількість наркоманів у Голландії. До речі, легкі наркотики дозволені тільки в Амстердамі та ще деяких великих містах. Для решти ж містечок — зась!
Також розвіємо міф, начебто повністю всі амстердамські кафе торгують наркотичним зіллям. Якщо заборона все ж існує, то одразу біля входу висять попереджувальні написи: «Наркотики тут не продаються». Мало того, що купити можна не більше 5 грамів, до того на вулиці (поза межами крамнички чи кофі-шопу) вживати їх категорично заборонено.
У деяких кафе існує прихована форма продажу наркотиків. Клієнтам пропонують два меню — традиційне й альтернативне. Останнє подають за вимогою, і воно містить далеко не звичайні складники.
Зосереджені магазинчики й кофі-шопи в районі центральної, старої частини міста. Тут можна купити і травку, і насіння, й інвентар для приготування та вживання наркотиків, а також різноманітну літературу й посібники з вирощування коноплі.
Drug-індустрія настільки глибоко в’їлася в дух столиці, що вирішили навіть створити музей маріхуани. Проте й у крамничних лавках так само можна отримати вичерпні відомості щодо наркотиків: від цукерок з дурманом — до маріхуани. Деякі можна спробувати не відходячи від каси. А ось поза офіційно дозволеними закладами годі й мріяти про такі розваги: при перетині митниці можна зазнати невдачі, ще й солідний штраф сплатити. На це треба зважати.
Заборонені спокуси Європи Голландія представляє туристам на золотому блюдечку. Дивно, але свобода і наркотики суттєво знижують кримінальність у країні, хоча й не викорінюють її. За провінційністю міста часто приховуються справжні наркобізнеси, якими керують кокаїнові магнати.
Побувайте в Амстердамі і складіть власну думку про необмежену відчайдушність та епатажність цього міста.
Микола АМБРОЗЯК
Наталія БІЛЕЙЧУК
Коментарі