РУБРИКИ 
Чернівці зацікавили нас не випадково: нещодавно ми дізналися, що чверть населення цього поліетнічного містечка — студенти! Виявляється, з 240 тисяч населення близько 60 тисяч щодня «гризуть» ґраніт студентської науки. От де можна жити по-справжньому весело і безтурботно! Не дивно, що однією з «візитівок» буковинської столиці є Чернівецький національний університет — один з найстаріших і найпрестижніших класичних університетів України. Його головний корпус — колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — справжній архітектурний шедевр зі своєю давньою і неповторною історією, оповитою всілякими легендами й байками. Хто бував у Чернівцях, оминути її не міг, оскільки всі тамтешні дороги ведуть до альма-матер, а архітектурний комплекс університету — незмінний центральний об’єкт екскурсійних стежок і оповідок. І як твердять тамтешні мешканці, бути в Чернівцях і не оглянути Резиденцію — наче бути в Римі і не бачити папи.
Резиденція митрополитів — безперечний символ міста, втілення його історії і духу, могутності й краси. Будували її з притаманним коронному герцогству пафосом на замовлення Православного релігійного фонду Буковини протягом 1864–1882 років за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки, автора понад 170 архітектурних шедеврів у багатьох містах Європи. Логічно, що це феєричне творіння ввібрало все найкраще зі стилів і культур народів, які протягом багатьох століть визначали його обличчя. Перше, що привертає погляд і запам’ятовується, — це яскравий червоний колір і традиційний буковинський орнамент декору. Поціновувачі мистецтва повинні знати: архітектурний ансамбль колишньої резиденції — неповторне поєднання еклектики та романсько–мавританського стилю із вкрапленнями готики. Якщо добре подивитися на будівлю, побачите гармонійне поєднання трьох монументальних споруд–корпусів: митрополичого, семінарського та гостьового, розміщених у вигляді кириличної букви «П». По головній осі — корпус палацу митрополита з бібліотекою, Домовою церквою, парадною трапезною і залом засідань Священного синоду; на першому поверсі передбачено покої для почесних гостей. Численні митці і поважні знавці прекрасного вважають, що гармонійність і монументальність резиденції співзвучні з ансамблем Версалю. «Геніальність ансамблю Резиденції,— зазначав доктор архітектури Юрій Рєпін, вражений її величчю, — в тому, що вона не може бути повторена ні в цілому, ні в деталях. Будівля Резиденції стала символом міста подібно до того, як Собор святого Петра — символ християнського світу, Сіднейська опера — символ Австралії».
Тепер кілька фактів з історії Чернівецького національного університету, заснованого 4 жовтня 1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа в складі теологічного, філософського та юридичного факультетів.
Першим ректором був відомий вчений і громадський діяч Костянтин Томащук, а за всю багату історію тут працювали вчені світового рівня: Й. Шумпетер, Г. Гросс, О. Калужняцький, С. Воробкевич. Цікаво, що серед почесних докторів і професорів університету, крім видатних науковців, можна побачити добре знані імена Леоніда Каденюка, Леоніда Кучми, Ліни Костенко…
З 1918 до 1940 року університет уважався румунським навчальним закладом, і тільки після об’єднання Північної Буковини з Україною його реорганізовано в державний вищий навчальний заклад з викладанням предметів українською мовою. В 1989 році Чернівецькому університетові присвоєно ім’я відомого українського письменника і громадського діяча Юрія Федьковича.
Сьогодні в університеті функціонує 16 факультетів, навчається понад 16 тисяч студентів і проводиться підготовка фахівців з 67 спеціальностей. При університеті діє науково-дослідний Центр Буковинознавства, який підтримує зв’язки з науковими і культурними осередками діаспори. У жовтні 1999 р. Чернівецький університет прийнято в почесні члени Міжнародної організації університетів«Рhi Beta Delta» (СШA).
Враховуючи загальне державне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України від 11 вересня 2000 року Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.
Минулого року на засіданні комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в місті Крайстчерч (Нова Зеландія) прийняли подану керівництвом ВНЗ пропозицію про долучення архітектурного ансамблю колишньої Резиденції буковинських митрополитів до світової культурної спадщини. Будівлю записали до списку кандидатів, однак щоб архітектурний ансамбль резиденції зарахували до культурної спадщини ЮНЕСКО, потрібно впорядкувати не лише самі будівлі резиденції, але й прилеглі території — буферну зону довкола університету — близько 250 гектарів історичної частини міста. Також колишня Резиденція буковинських митрополитів має бути доступною для відвідувачів, а поряд із будівлею повинні розташовуватися туалети, пункти харчування для туристів, по місту — вказівники та інформаційні щити…
Допоки у високих кабінетах чиновників вирішується доля цього неповторного витвору, нам варто не забувати, що резиденція не має аналогів в Україні, і всіляко дбати, аби ця пам’ятка архітектури зберегла свою автентичність для нащадків.
Руслан Жирак
