З цікавості заповнена анкета

Ще мить —

І в простирадлах інтернету

Заплуталась інтрига…

Якщо в реалі ми все ж обмежені мораллю, суспільством і принципами, то в інтернеті хибне відчуття приватності й анонімності може розв’язати руки навіть тим, хто цього й сам від себе не сподівався. Тому, як не прикро, персонажами таких «love story» досить часто є люди одружені…

«АНА АХЕБЕК»... САМЕ З ЦИХ СЛІВ У ЇЇ ЖИТТІ ВСЕ ПІШЛО ПО-ІНШОМУ...

Розсипані над пустелею зірки і гарячий пісок… Гірка недопита кава і довгі, майже до світанку, бесіди з мамою, котра благає отямитися... Шалений драйв, незвіданий присмак екзотики і спокусливий акцент божевільних та пристрасних зізнань у коханні.

Так усе виглядало ще рік тому. «Олю, а як арабською «Я тебе кохаю?» — запитую в своєї візаві. Дівчина напружує пам’ять і відводить очі в сторону. Думає довго. Десь хвилину — «Ана ахебек». У голосі біль і розпач. Саме з цих слів у її житті все пішло по-іншому.

Сьогодні в Івано-Франківську не так важко зустріти дівчину, яка стала заручницею почуттів до араба… Одруження з людиною, яка належить до східної культури, — це дуже серйозно. Ваше фатальне «так» справді повертає русло вашої долі в іншу сторону. Туди, на Схід, куди несуть свої води Тигр і Євфрат… Адже прийняти свого коханого як чоловіка і не прийняти його менталітету — нереально. Проте ще й сьогодні — в епоху інформаційної вседоступності — багато наших землячок, одружуючись із представниками східної культури, почувають себе радше не «роксоланами», а «алісами в країні чудес». Причому чудеса ці мало схожі на дива лампи Аладіна…

Яке воно, щастя зі східним красенем? На що сподіватися сучасним роксоланам і чи обов’язково змінювати модну міні на абаї (широкий плащ темного кольору), — в цих та інших делікатних східних питаннях спробував розібратися «VERSAL».

Удар від близької людини — подвійний удар. І фізичний біль — ніщо порівняно з душевними муками, які приносить відчай і розчарування. Мотивувати, обдумувати, пояснювати факт сімейного насилля іноді буває нестерпно навіть самій собі. Не кажу вже про оточуючих: сімейні проблеми — це сімейні проблеми, навіщо їх виносити на загальний осуд?Але є мовчання, за яким ховаються долі. Часто скалічені. Простіше всього чекати, поки ситуація під натиском обставин набуде іншого характеру. Але який він — шлях від першого удару до кінця. До речі, «кінець» у цьому випадку — поняття інтригуюче. Проте я порадила б не дуже заграватися зі смисловими значеннями, а одразу скинути рожеві окуляри і поглянути на проблему серйозно — «хеппі енду» не буде. В усякому разі з людиною, яка підняла на вас руку. Так стверджують психологи. Чи так воно насправді й чому в цивілізованому світі все ще «б’є — значить любить», чи любить взагалі і чому б’є, — вирішив з’ясувати «VERSAL».

Сімейні кризи — це не вигадка психологів і не плід уяви любительок глянцевих журналів. Невблаганна статистика стверджує: часова закономірність розпаду шлюбів справді існує. Проте не варто впадати в паніку, адже, як стверджують спеціалісти, криза — це обов’язковий показник нормального розвитку сім’ї. А щоб він не став кінцем вищезазначеного розвитку, «VERSAL» спробував з’ясувати, звідки варто чекати небезпеки і як з нею впоратися.