РУБРИКИ 
Визначення нотаріату подається Законом «Про нотаріат», прийнятим 2 вересня 1993 року (саме тоді в Україні з’явився перший приватний нотаріус). У редакції від 1 жовтня 2008 року зазначено, що нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладені обов’язки посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом з метою надання їм юридичної вірогідності.
Поняття нотаріату набагато ширше, ніж існує в уяві багатьох громадян, які асоціюють його лише з певними подіями суспільного життя, наприклад продажем квартир, експлуатацією транспортних засобів, складанням заповітів і отриманням свідоцтва про право на спадщину.
Також не всім відомо, що з 1 червня 2009 року приватні нотаріуси займаються оформленням спадкових справ і видають свідоцтва про право на спадщину. Законом встановлено, що документи, оформлені державними й приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
Спираючись на окреслені законом обов’язки, зробимо висновок: нотаріус працює для того, щоб сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав і захисті законних інтересів; він покликаний роз’яснювати права й обов’язки; попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій. Згідно з законом, відомості, одержані нотаріусом у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій, повинні зберігатися в таємниці.
Іншими словами, нотаріуси зобов’язані прийняти і вислухати кожного, роз’яснити і надати інформацію щодо чинного законодавства з конкретного питання, провести правову експертизу всіх умов майбутньої дії, перевірити відповідність змісту і мети цих дій дійсним намірам сторін і вимогам законодавства.
Держава делегує нотаріусам окремі свої повноваження із здійснення захисту прав, інтересів громадян та юридичних осіб. Тобто, засвідчені факти і документи набувають офіційного, загального характеру. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю підтверджує, що нотаріус має необхідні знання та відповідну кваліфікацію. Разом з тим здійснюється державний контроль за організацією нотаріальної діяльності та належним виконанням нотаріусами своїх обов’язків.
Нотаріальна діяльність
Нотаріальна діяльність — це застосування норми матеріального права (різних галузей адміністративного, цивільного, сімейного, земельного та інших), які регулюють цивільно-правові відносини сторін, що потребують їх закріплення в нотаріальних документах. Також нотаріальна діяльність — це правила вчинення нотаріальних дій, ведення діловодства, підготовка справ до зберігання в архівах.
На практиці це знаходить своє відображення у вчиненні посвідчувальних написів при посвідченні правочинів, засвідченні правильності копій документів і у видачі відповідних свідоцтв про підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів. Посвідчувальний напис — це атрибут, характерна ознака, яка надає документу особливої доказової сили, що разом з печаткою та підписом нотаріуса створюють його завершену логічну форму і засвідчують, що витримана нотаріальна процедура.
Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер (позначається на документах, що видаються нотаріусом), під яким вона записується в спеціальному реєстрі.
Нотаріальні дії здійснюються в приміщенні державної нотаріальної контори чи в кабінеті, що є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли особа не може з'явитися в призначене місце, а також коли того потребують особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу. Нотаріальний округ — це територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює свою діяльність. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адмістративно-територіального устрою України.
Скільки часу необхідно для вчинення нотаріальної дії?
Нотаріальні дії вчиняються у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів. Залежно від виду дії процедура оформлення може тривати від 15 хвилин (засвідчення вірності копії документа) до декількох годин — при складанні тексту договору за участю декількох учасників правочину.
У певних випадках, якщо необхідні додаткові відомості або документи, а також коли нотаріусу потрібно впевнитися у відсутності заперечень, що можуть виникнути в зацікавлених осіб, вчинення нотаріальної дії може бути відкладено. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії, не може перевищувати одного місяця.
Чи особистий підпис клієнта — обов’язкова складова нотаріального документа?
Нотаріально посвідчувальні правочини, заяви та інші документи підписуються в присутності нотаріуса, якщо документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити факт підпису цього документа. Якщо внаслідок фізичної вади або хвороби людина не може власноруч підписати документ, то за її дорученням у її присутності, а також в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа.
Також при вчиненні нотаріальних дій за участю уповноваженого представника, тобто особи, що діє згідно з довіреністю, підпис повіреного на документі буде підтвердженням волевиявлення людини, яка в той момент може знаходитися далеко від місця, де відбувається нотаріальна дія. Так само підписують правочини за малолітніх, які не досягли 14 років, а також від імені фізичних осіб, визначених у судовому порядку недієздатними, законні представники — батьки або опікуни. Причому повинні бути підписи обох батьків, що в певних випадках (при розлученні) є проблемою, оскільки на вчинення одним із батьків правочинів (щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини) повинна бути письмова, нотаріально посвідчена згода другого з батьків. Якщо з другим із батьків неможливо встановити контакт, то потрібна і допомога суду — рішення про визнання такої особи безвісти відсутнім.
Коли нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальної дії?
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії (ст. 49 Закону «Про нотаріат»), якщо вчинення такої дії:
1) суперечить законодавству України, а саме зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальні правові наслідки, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей;
2) не подано відомості й документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом (в іншому нотаріальному окрузі, чи нотаріусом, який вчиняв основний правочин при посвідченні змін до нього, чи нотаріусом накладена заборона відчуження, яка повинна бути знята особисто ним);
4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства (в стані алкогольного сп’яніння, афекту, психічного потрясіння);
5) з проханням про вчинення звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень (неповна довіреність або закінчився термін її дії);
6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;
7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;
8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі (на пенсійне страхування й оподаткування прибутку).
Аналогічно, згідно з ст. 78 Закону «Про нотаріат», нотаріус не засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких суперечить Законові, або які мають характер угод, або містять відомості, що порочать честь і гідність людини. Згідно з цим Законом (ст. 47) існують вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії. Не приймаються документи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, написані олівцем. Дописки та виправлення повинні бути застережені підписом посадової особи і печаткою установи. При цьому виправлення повинні бути зроблені так, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане.
Не приймаються порвані документи та документи, де зміст викладено на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не прошито й не скріплено підписом і печаткою.
У всіх випадках на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. Протягом трьох робочих днів виноситься постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Олег Юрчак, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу
м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 16/17, тел.: 0342. 78. 42. 13, 0342. 50. 56. 70, 068. 34. 68. 444
Про інші аспекти нотаріальної діяльності читайте в наступному номері журналу
