Модне видання VERSAL

Недавно, звично перемикаючи канали телевізора, вдалося натрапити на цікаву передачу про якість вищої освіти і справжню вартість диплома в Україні. Сюжет актуальний, змушує задуматися про перспективи наших університетів, довкола яких останнім часом зламано чимало стріл. А тут ще й зміни в Міністерстві і вступна кампанія… «VERSAL» теж спокусився до освітнього буму, щоб з’ясувати, що ж твориться на академічній кухні, де вишуканий європейський присмак псують банальні бізнесові реалії.

Парадоксально, але факт: вища освіта сьогодні стала практично стовідсотковою, кількість університетів і вартість навчання щороку зростає, але збільшується і кількість випускників з дипломом у руках в Центрах зайнятості й на місцевих ринках… Як тут не згадати про кількість і якість…

Такі дискусії ведуться серед спеціалістів, починаючи з 2005 року, коли Україна приєдналася до Болонського процесу, який передбачає реформу національних систем вищої освіти країн Європи, зміну освітніх програм та інших новацій у ВНЗ для створення єдиного європейського науково-освітнього простору і покращення можливості працевлаштування випускників, підняття конкурентоздатності вищої школи.

Про ефективність його впровадження в наших університетах говорити не на часі, особливо зважаючи на резонансні заяви нового керівництва Міністерства освіти і науки України.

До речі, цікаво, що за два місяці до початку вступної кампанії-2010 дещо змінилися правила: зовнішнє незалежне оцінювання збережеться, але буде враховано середній бал атестата; кількість університетів, до яких можна подавати документи, обмежено п'ятьма; відтепер є можливість складання тестів мовами національних меншин.

Думка фахівця: Відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного медичного університету, доцент Сарапук І. В.:

Затверджені Міністерством освіти і науки України зміни щодо Умов прийому до ВНЗ є доповненням до існуючих. Середній бал атестата про повну загальну середню освіту буде оцінено за 200–бальною шкалою. Оскільки тести ЗНО оцінюються теж за 200–бальною шкалою (це максимум 600 балів при вступі), то таке співвідношення суттєвіше, ніж оцінка атестата за 12-бальною шкалою, і веде до підвищення престижу середньої школи. Щодо рівних можливостей для сільських і міських абітурієнтів, то вони, мабуть, не однакові, адже умови і можливості навчання випускників цих шкіл різні: абітурієнти з села завжди мають менші шанси.

Питання корупції при вступі до ВНЗ не коректне. Мова повинна іти передусім про якість знань, а все інше — це не завдання університету, а відповідних компетентних органів.

Впровадження Болонського процесу в Україні — широке поняття, яке має свої плюси і мінуси. Перевагою є визнання наших дипломів в Європі, інтеграція в єдиний освітній Європейський простір, недоліком є перш за все втрата національної самобутності в галузі освіти.

Тема корупції в університетах — таємниця за сімома замками, всі одразу переконують, що вони «білі і пухнасті». Але чи справді не корумпована освіта в країні, де високі керівні посади займають люди без відповідної освіти і диплома? — Питання риторичне…

Виявляється, щоб отримати диплом, не варто вчитися чотири–п’ять, а невдовзі — й шість років, його можна легко купити в інтернеті. На загальнодоступних сайтах неофіційний диплом вартує від 600 до 2000 доларів, у той час як «справжній» — від 6000 $. Проблема справді існує, тому при Міністерстві освіти і науки України діє спеціальний сайт, де можна перевірити достовірність дипломів, виданих з 2000 року. Адреса: www.osvita.net.

Давно відомо, що студенти — це особлива каста, яка не вписується в жодні соціальні схеми, з власним, особливим поглядом на життя і на будь-яку ситуацію. Тож для своєрідного «балансу» «VERSAL» вислухав думку студентів різних курсів університетів міста.

 На їх погляд, головними проблемами вищої освіти є:

• Застаріле матеріально-технічне забезпечення ВНЗ.
• Непрофесійність деяких викладачів.
• Корупція і необ’єктивне оцінювання знань.
• Неможливість поєднання роботи і навчання, проблема працевлаштування.
• Дуже низька якість побутових умов у гуртожитках.

Нещодавно створений інтернет-портал, де студенти мають можливість оцінити викладачів за рівнем їх фахової підготовки, педагогічної майстерності, поділитися своїми побажаннями і зауваженнями, поговорити про проблему корупції. Адреса: www.univerlife.com.

Думка фахівця: кандидат наук одного з університетів (із етичних міркувань — анонімно):

Прикро, але освіта і наука в нас поки що в «кам’яному віці», де науковці «крем’яними сокирами» ведуть нерівну боротьбу проти роботів і лазерних технологій. Це невдячна справа, що не приносить ні морального, ні фінансового задоволення.

Університети за кордоном складаються з навчальної і науково-дослідної частин. Остання і «годує» академічну, а науковці, завдяки грантам, творять науку, заробляючи престиж і гроші. Це своєрідна комерційна структура, яка сама себе фінансує.

В Європі у ВНЗ не йдуть усі підряд, це їм не потрібно. Існують коледжі, де студенти здобувають освіту бакалавра, отримують професію і працюють. Хто бажає навчатися далі, вступає в університет, де за два роки отримує ступінь магістра, а одиниці здобувають ступінь доктора філософії. Навчальний процес побудований так, що студент має зранку одну–дві пари, стільки ж увечері, а вдень працює і заробляє на навчання. Є табель з певною кількістю кредитів, які треба скласти. Якщо не все склали, він має змогу перенести їх на наступний рік, зрозуміло, за власні кошти. А в нас — «жива черга» за дипломами, які отримують, незалежно від успішності, всі охочі.

Державне замовлення абсолютно не потрібне, передусім державі, яка замовляє певну кількість працівників, але не забезпечує їх роботою. За кордоном діє система стипендій — це конкурси, в яких студент може виграти кошти на навчання. Є спеціальні стипендії — для малозабезпечених, іноземців. Наші ВНЗ не дають можливості самореалізації.

Важливо, щоб оцінювання знань було справедливим і об’єктивним, а не залежало від того, «стимулював» студент викладача матеріально чи ні.

Прикро, але дехто з викладачів не має відповідних знань, а диплом магістра чи кандидата наук не є критерієм. Коли студент задає питання, яке не вписується в навчальну програму, — тоді і проявляється багаж знань. Педагог зобов’язаний орієнтуватися в суміжних дисциплінах.

Оплата праці викладача — чи не найважливіший фактор високої якості освіти. Людина, яка захистила кандидатську дисертацію в Європі, в середньому заробляє від 1,5–2,5 тисячі євро за місяць, а в нас — приблизно 1,5 тисячі гривень! Тамтешні професори чи керівники наукових груп отримують значно більше — 5–20 тисяч євро. Зрозуміло, що краще взяти свої мізки у валізу і вивезти за кордон, де продати якомога вигідніше! Зараз серед науковців найбільш затребуваними є фахівці точних і природничих наук: фізики, радіоастрономи, біохіміки, біотехнологи, академічні медики, генетики, біоінформатики.

Незважаючи на проблеми вищої освіти, кількість іноземних студентів, які навчаються в Україні, щороку  зростає. В Івано-Франківську найбільше іноземців у Національному медичному університеті. Саме там відбулося наше спілкування. Виявилось, що майже 80 % опитаних відповіли, що обрали нашу країну через те, що тут дешевше навчання, а решта 20 % — через низький бал атестата не могли вступити вдома. Цікаво, що жоден студент, з більш ніж півтора десятка опитаних, не хотів би працювати в Україні за спеціальністю! Основні труднощі, з якими довелося зіткнутися: погане ставлення до себе з боку місцевих студентів, нерозуміння медичної термінології українською і необхідність відпрацювання пропущених занять. 

Думка фахівця: Декан факультету підготовки іноземних громадян ІФНМУ, доцент Сергій Федоров:

  Зараз в університеті навчається 805 іноземних студентів із 43 країн світу. Єдина відмінність навчання — викладання англійською за спеціальностями «Лікувальна справа» і «Стоматологія». Всі інші вивчають українську мову впродовж року на підготовчому відділенні, а також базові медичні предмети і вступають на перший курс. Переваги навчання у нас такі: вивчення медицини в Україні серед іноземців посідає друге місце за популярністю після технічних спеціальностей; оптимальне співвідношення «ціна-якість», хоча воно дорожче, ніж для українців у 1,5–3 рази; навчання в реальних умовах медичної діяльності (робота в клініці). Наші дипломи визнаються в ряді країн Європи і світу, тож, щоб практикувати вдома, випускникам треба лише скласти комплексний тестовий іспит.

Серед наших закладів найвище місце займає Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (36). Івано-Франківський національний медичний ун–т на 39 місці, ІФНТУНГ — на 47 місці.

Загалом в Івано-Франківську близько 17 вищих навчальних закладів. З них п’ять університетів (три національні й два приватні) і шість інститутів. «VERSAL» підготував коротку довідку для читачів:

Історія Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника розпочалася в 1940 році, коли в Станиславові виник Учительський інститут. У 1992 році на базі Івано-Франківського державного педінституту створено університет, якому в 2004 році надано статус національного. Зараз це найбільший на Прикарпатті ВНЗ за кількістю студентів, яких тут понад 18000 на денній і заочній формі. Цей класичний університет є справжнім лідером вищої освіти: включає 8 інститутів, 6 факультетів, 4 навчально-консультаційних і 11 наукових центрів, 3 НДІ, 3 коледжі, центр інформаційних технологій, післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, школу-ліцей.

Престижні спеціальності:

• міжнародні відносини: вартість одного року навчання бакалавра станом на 2009–2010 навчальний рік — 10 250 гривень;
• правознавство: магістр: 8700–12000 грн (заочна і денна форми); бакалавр: 7100–10150 грн;
• економічна кібернетика: магістр: 9300 грн.
• англійська мова: магістр: 7450–10650 грн;
• туризм: магістр: 7500 –10500 грн; бакалавр: 6100–8900 грн;
• готельно-ресторанна справа: бакалавр: 6100–8900 грн;
• дошкільна освіта: магістр: 5150–7100 грн; бакалавр: 4150–5600 грн;
• фізична реабілітація: спеціаліст: 6850 грн.

Цікаві спеціалізації: естрадний спів, акторське мистецтво, режисура, фізика твердого тіла, фізична інформатика, фізика наносистем, інтер’єр і обладнання, художнє моделювання одягу, графічний дизайн, етнодизайн предметного сере–довища та художніх виробів, китайська мова і література, дефектологія і логопедія.

У договорі передбачено, що ціна за навчання залишається сталою протягом всього періоду навчання з часу його укладання.

Івано-Франківський національний медичний університет.

Рік заснування: 1945. Підготовлено більше 16 000 лікарів. Навчається понад п’ять тисяч студентів.

Спеціальності: лікувальна справа, педіатрія, стоматологія, фармація, сестринська справа, стоматологія ортопедична.

Вартість навчання 5000–15000 гривень за рік. Серед учених університету 6 академіків, 6 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені діячі вищої школи України, 2 лауреати Державної премії. Університет підтримує контакти зі Світовою Федерацією Українських Лікарських Товариств, медичними університетами і академіями світу і Європи.

Відомі випускники й співробітники: Нейко Є. М., Князевич В. М., Митник З. М.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу — єдиний в Україні заклад такого профілю, створений у 1967 році, першим з наших ВНЗ у 2002 році здобув статус національного.

На 13 факультетах навчається близько 10000 студентів, у тому числі з 22 зарубіжних країн. Це навчально-науково-виробничий комплекс, де функціонують фізико-технічний ліцей, коледжі енергетичний і електронних приладів, НДІ нафтогазової енергетики й екології, нафтогазовий технологічний парк, тренажерний буровий центр із сертифікації фахівців за міжнародними стандартами, кафедра військової підготовки. Університет підготував понад 42000 фахівців для нафтогазової промисловості, 17 учених отримали Державні премії в галузі науки й техніки, зареєстровано два наукові відкриття і майже 3000 винаходів.

У 2010 році ІФНТУНГ став учасником одного з найбільших європейських проектів у науково-освітній сфері — програми TEMPUS, мета якої — створення інноваційної міжуніверситетської мережі для розвитку партнерських стосунків із підприємствами.

Приватний вищий навчальний заклад «Галицька академія» засновано в 1997 році. Зараз на 12 напрямах і спеціальностях навчається 4500 студентів.

Вартість навчання (на 2010 рік): 5100–8900 гривень. Що цікаво, в оплаті передбачені суттєві знижки для дітей пільгових категорій. У студентів є чудова можливість продовжити навчання в Міжнародному Університеті Шиллера (Великобританія), Українському Вільному університеті (Німеччина) або Вищій школі туризму та готельного бізнесу (Польща).

Академія нагороджена Срібною медаллю «10 років незалежності України» ІІ ступеня Міжнародного Академічного Рейтингу «Золота Фортуна». Детальніша інформація на сайті www.imega.edu.ua

Найпопулярніші рейтинги світових університетів оголошує щороку Інститут вищої освіти Шанхайського університету (Китай). Критерії: якість освіти, кількість професорів, результати наукових досліджень і академічна успішність.

Топ-10 такий:

1. Harvard University, USA;
2. California University Berkeley,  USA;
3. Massachusetts Institute of  Technology, USA;
4. California Institute of  Technology, USA;
5. Oxford University, UK;
6. Cambridge University, UK;
7. Stanford University, USA;
8. Yale University, USA;
9. Princeton University, USA;
10. ETH Zurich, Switzerland.

В Україні такі дослідження щороку проводить «Дзеркало тижня». За методикою ЮНЕСКО, основні критерії: якість науково-педагогічного потенціалу та навчання, міжнародне визнання.

У 2009 році перша десятка рейтингу «Топ-200 Україна» така:

1. Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
2. Національний технічний ун–т «Київський політехнічний інститут»;
3. Харківський національний ун–т  ім. В. Карамзіна;
4. Національний медичний ун–т  ім. О. Богомольця;
5. Національний технічний ун–т «Харківський політехнічний інститут»;
6. Національний гірничий ун–т (м. Дніпропетровськ);
7. Дніпропетровський національний ун–т;
8. Донецький національний ун–т;
9. Національний ун–т «Києво- Могилянська академія»;
10. Національний ун–т біоресурсів і  природокористування України.

NV