Модне видання VERSAL

Найдревніше прокляття вічності чи найпростіший спосіб заробляння грошей? Вони з’являються наче мерехтливі фантомні марення ? нічні метелики, яких манить яскраве далеке світло кращого життя чи, кажучи реалістичніше, холодного розрахунку. Чому щодня тисячі українських жінок, обгорнувши власне тіло в подарункову обгортку, продають себе на зловіщому аукціоні розваг? І що ж насправді приховується за маскою легковажності та доступності?

Заманлива панорама Карпатського краю, вдале географічне розташування та курортна приналежність перетворюють наш рідний Івано-Франківськ у своєрідну оазу відпочинку та розваг. І серед усього цього релаксу, звісно ж, не обійтися без кохання. Такий уже комерційний світ, панове, немає наявного ? значить, потрібно придбати. Проте де саме слід шукати не зримих для простого ока «жриць кохання», залишається загадкою, але тільки для тих, хто їх ніколи не шукав.

Тому, взявшись до розслідування самостійно, хочеться дізнатися: як, де і по-скільки можна провести час з місцевими особами секс-бізнесу ? саме так потрібно правильно і коректно називати колишніх «повій».

Нічна варта, або «де спіймати нічного метелика?»

Найпростіший спосіб розвідати місця дислокації та розцінки місцевих сексуально-комерційних жінок ? розпитати в знайомих чоловіків. З усіх респондентів, від студентів до пенсіонерів, удалося назбирати багато різнобічної інформації. Отож, найпоширеніші місця серед народу: об’їзні вулиці, мости, сауни, готелі. Звісно, все без конкретних назв, адрес та дат. Як кажуть, не пійманий на гарячому ? значить не злодій, хоча дізнатися телефонні номери деяких місцевих повій у відповідних громадських місцях не є великою проблемою, тут як пощастить.

Одному моєму знайомому знайомих так підфортило. Шукаючи дівчат для хлопчачої вечірки свого друга, він об’їздив у пошуках «нічних метеликів» ледь не все місто і вдало прибув до потрібного пункту призначення ? місцевого відпочинкового закладу, в якому його, оцінивши як потенційного покупця, ознайомили з процедурою оплати тамтешніх релаксуючих послуг. Якихось 150 $ за годину ? і нагода насолодитися неземною українською красою сперечалася з можливістю залишитися без гроша в кишені на найближчих кілька тижнів. Вечірка вечіркою, а їсти хочеться завжди, тому від заманливого погляду гарячої звабниці довелося відмовитися. З усієї цієї історії в мене виникає тільки одне запитання: невже «зняти» дівчаток на ніч можна просто зайшовши з вулиці в відповідне місце чи тут теж слід розраховувати на фарт?

Після такої заманливої розповіді хочеться все перевірити самостійно. Звісно, моє обличчя, навіть надто загримоване, ніяк не схоже на обличчя дівчини, яка шукає розваг на сьогоднішню ніч. Тому, сауни, готелі, водіїв таксі та інші можливі пункти як місця, де зможу знайти потрібну інформацію, доведеться відкинути. Ну й нехай, правди тут і так не знайдеш. Вибравши вдалий час, я вирушила в рейд по нічному місту ловити «метеликів», як-то кажуть: на живця. Похмура дощова погода навіювала неприємні відчуття, але з надією, що вихідний день додасть мені більше шансів познайомитися з місцевими гейшами, я вирішила не відкладати свої пошуки. Яке ж було моє велике здивування і розчарування водночас, коли, об’їздивши три години по можливих і припустимих місцях злету «нічних птиць», я не побачила жодної. Невже негода навіяла масову депресію серед місцевих повій чи, можливо, їх більше взагалі не існує?

Напевно, з цього моменту мала б початися нова історія, адже, як показує тисячолітній годинник часу, проституція була, є і буде. Насправді все зводиться до банального технічного прогресу. Подумайте самі: ну навіщо в XXI столітті мобільних технологій, глобальних мереж та віртуального спілкування мерзнути і світитися на вулицях, якщо значно простіше розписувати свій день у діловому щоденнику наперед. Такі вони ? сучасні жінки комерційного сексу. Виняток складають хіба ветерани такого руху, проте їх на Прикарпатській землі не так вже й багато. Найстаршій за одними даними 52 роки, за іншими 56 років, хоча приховувати свій справжній вік ці жінки навчилися краще за інших.

Хто вони?

Для того, щоб зрозуміти, де в Івано-Франківську можна підчепити повію, потрібно розібратися у своєрідному ієрархічному поділі цих леді, отже, п’єдестал жриць кохання виглядає наступним чином.

Перше і найпочесніше місце займають V.I.P.-проститутки. До цієї категорії належать дівчата, які мають вищу освіту, вільно володіють кількома іноземними мовами, знаються на правилах етикету, розуміють, де потрібно змовчати, і вимірюють свій гонорар сотнями зелених. Клієнти ? переважно іноземці. Категорія групи ? найбільш закрита.

Другу сходинку посідають так звані проститутки для відпочинку в саунах, готелях, нічних барах та інших розважальних закладах. Найбільш затребувана група «жриць кохання», до якої переважно належать студентки та неодружені жінки. Їхні гаманці, звичайно, не V.I.P.-класу, проте заробляють вони не мало.

Для тих чоловіків, які полюбляють економію і ризик, розкривають свої обійми так звані «плечевые» проститутки, або «трасовиці». Тобто володарки об’їзних доріг. Про суму вечірніх розваг можна поторгуватися на місці.

Найбільший страх кожної повії ? це потрапити в брудну проституцію ? найнижчу ланку «вокзальних», опущених путан, де кожна перша заражена різними венеричними хворобами, пропонуючи секс-розваги за випивку, наркотики та хот-дог. Звучить жахливо, та найстрашніше те, що й на цю категорію сексуально-комерційних жінок знаходяться свої покупці. І досить часто це зовсім не бомжі чи пропащі алкоголіки, а звичайні порядні робітники, зазвичай, не місцеві, які мають жінку та дітей і вирішують спробувати не тільки вокзальних гамбургерів, а й доступного сексу.

Хто ж найчастіше повертає на стежку найдревнішої професії? Зазвичай, це дівчата віком від 18 до 35 років, переважно не місцеві. Хоча були випадки, коли затримували неповнолітніх дівчат, які працювали під патронатом своїх сутенерів. За офіційними даними відповідного відділу міліції з закрученою назвою «Відділ у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України в Івано-Франківській області» вік наймолодшої повії, яку було зафіксовано, складав 16 років. Не беручи до уваги той випадок, коли в 2004 році 14-річну дівчину за підробленим паспортом продали до одного з борделів у Польщі. Проте якщо вірити словам однієї з місцевих «жриць кохання», то на її протоптаному трудовому шляху зустрічалися дівчатка й по 12–13 років.

Скільки заробляють місцеві повії?

Дізнатися про нічний чи разовий гонорар жінок комерційного сексу зовсім не важко. Кілька дзвінків ? і сумарна таблиця вималювалася наступним чином: середня ціна за годину розваг ? 300–350 гривень (середній клас), лічильник задоволення V.I.P.-класу починає крутитися від сотні доларів, залежно від нічної шоу-програми. Вокзальні німфи оцінюють своє кохання найреальніше в розрахунку до мінімальної зарплати чесного українського працівника, від 20 до 100 гривень за ніч. Можливий бартерний варіант. Заради цікавості я вирішила підрахувати середні місячні заробітки місцевих повій.

Пориємося у гаманці «нічних метеликів» другої категорії: якщо заробіток до 400 гривень за годину помножити на ймовірну кількість годин і днів місяця, виключивши приблизну кількість неробочих вечорів, то отримуємо кругленьку суму у кілька тисяч, навіть десятків тисяч гривень. Як для кризового періоду ? зовсім непогано. Однак у цьому житті ми всі з кимось повинні ділитися, і нехай «любительки легких грошей» не платять податків, але й вони не виняток з цього правила. Оплата сутенерів, штрафних санкцій і лікарських візитів здуває їхній гаманець зі швидкістю світла.

Солідарна сторона суспільства

Направду. зовнішня сторона життя проститутки викликає у звичайної морально-здорової людини своєрідну відразу, але про що насправді плачуть їхні душі і з чого сміються? Як писав ексцентричний Чезаре Ломброзо у своїй книзі «Жінка злочинниця і повія» ? проституткою потрібно народитися. Якщо б ви запитали у будь-якої повії, коли вона збирається покінчити з таким способом життя, то отримали б чітку і абсолютно переконливу відповідь ? завтра. Звичайно, завтра вона щиро покається Богородиці, збереться створити сім’ю і обов’язково назавжди спалить колишню сторінку життя, і все це неодмінно відбудеться в примарному завтра, яке ніколи не настане. Багато хто прирівнює спосіб життя повії до буднів наркомана, мовляв, той, хто спробував це хоч раз ? назавжди залишиться з укусом цієї змії-спокусниці. Не буду надто категоричною, бували випадки, коли дівчата відкидали подібний спосіб життя, виходили заміж і намагалися подати руку допомоги своїй засліпленій подрузі. Однак з корабля, який тоне, проблискують тільки мізерні секунди порятунку, і по тих, хто не встиг сісти в рятувальну шлюпку, більше не повернеться ніхто. Та й навіщо рятувати таких жінок? Вони ж сміття, гріховне втілення і архаїзм ? прокричать сотні моральних патріотів, які, кинувши свій безгрішний камінь у нечисту душу повії, навіть не замисляться над тим, що дехто з них одного разу просто оступився.

На моє велике здивування, в Івано-Франківську вже багато років функціонує благодійно-християнський фонд «Солідарність», який допомагає жінкам комерційного сексу позбутися комерційної жилки, зіштовхнувши їх на правильну сторону життя. Оскільки саме повії потрапляють у групу найбільшого ризику по розповсюдженню захворювання ВІЛ СНІДу, тут з ними проводять відповідну профілактику. Звичайно, тестуватися приходять одиниці, і в цьому Андрій Микитин ? голова БХФ «Солідарність» звинувачує показну галицьку мораль, адже, на його думку, саме вона завела проституцію у глибоке підпілля. Через ряд відповідних причин такі жінки бояться бути поміченими, що глибоко впливає на розповсюдження захворювання на СНІД. Адже якби всі «жриці кохання» пройшли безкоштовне тестування, то сотень випадків зараження цією смертельною хворобою можна було б уникнути.

Для статистики: Україна займає перше місце в Європі, п’яте місце в світі по росту поширення ВІЛ СНІДу.

Крім стану здоров’я і соціального статусу, БХФ «Солідарність» намагається проникнути в закриті душі місцевих повій, створюючи для цього спеціальні закриті групи своєрідної довіри, з якими працює кваліфікований психолог. Але й у цьому випадку правда життя виявляється надто гіркою, адже робоча година «жриці кохання» вартує немало, тому займати цей дорогоцінний час простими розмовами погоджуються далеко не всі. Пальців на руках цілком вистачить для того, щоб підрахувати, скільки місцевих повій приходять сюди, щоб «просканувати свою душу». Якщо протиставити цю цифру до оціночних суджень кількості наявних «жриць кохання» в місті Івано-Франківськ (до 2000 осіб), то терези цієї рівноваги впадуть донизу. В цьому питанні дещо сміливіші проститутки міста Миколаєва, які створили і успішно видають свій журнал під зрозумілою назвою «Подорожник», при цьому не боячись особливого розголосу.

Заповіді івано-франківської повії

Щоб ближче підійти до відповіді на питання «чому?» і побачити реальну ситуацію очима справжньої проститутки, я вирішила поговорити відверто з однією з них. Отже, моя співрозмовниця, тричі розлучена жінка 35-річного віку, з непоказним зовнішнім виглядом і герпесом на нижній губі.

– У цей нелегкий для всіх кризовий період хочеться поцікавитися: чи теперішня економічна ситуація в державі якось вплинула на ваші заробітки?

– Звичайно. Клієнтів стало менше, дівчат, що працюють, ? більше. Людям немає куди піти, і вони починають шукати вихід з критичної ситуації.

– Тобто ви реально це помітили? А в скільки разів збільшилася популярність цієї професії?

Мені важко підводити якісь підсумки. Є категорія жінок, які вийшли на трасу, інші почали брати гроші зі своїх коханців, тільки завели їх 20 штук, замість одного–двох. Хтось практикує оголошення в газеті чи інтернеті.

– Серед ваших співробітниць існують так звані «війни за місця»?

– В Івано-Франківську секс-бізнес, як класичне поняття, ще повністю не розвинений. У нас немає сутенерства в повному його прояві, немає воєн за місця, кафе чи готелі. Хоча на рівні трас такі питання потрібно владнати з відповідними людьми і дівчатами, що там стоять.

– Що вас спонукало зайнятися проституцією?

Особисто мене ? нестача грошей, неможливість заробити ту їх кількість, яка необхідна для утримання моєї сім’ї. Для мене це був єдиний вихід, бо треба прогодувати двох дітей, ще й двох дорослих Я не дозволю своїм дітям жебракувати!

– Якщо б зараз вам запропонували роботу, ви б покинули займатися сексом за гроші?

– Без сумніву ? так. Я не бачила ще жодної дівчини, яка, працюючи проституткою, була б задоволена тим, що робить. Це одна з легенд. Якщо в 80-тих роках були жінки, які вважали, що це престижно, то зараз усі знають, що це бруд і жах, і ті, хто йде у цей бізнес, ? це люди, яких спіткала безвихідь. Зовсім не тому, що їм хочеться красивого життя, нічого шикарного в цьому немає.

– Чого ви найбільше боїтеся?

– У принципі, я намагаюся страхуватися від усього: маніяків, слуг закону, п’яних клієнтів, ідіотів і збоченців.

– Яким чином страхуєтеся?

У мене свої методи. Наприклад, взяти подругу, дати двадцятку знайомому таксисту, якщо раптом щось піде не так, як треба. На кожний раз своя історія і ситуація.

– В якому ціновому діапазоні оцінюєте свої послуги?

– Якісь діапазони… Хто мене може обмежити? Я реально оцінюю ситуацію, тобто 300 гривень за годину мені платять. За ніч беру в середньому до 2000 тис. грн., буває 1500 грн. чи 1000 грн., але не менше. У мене частина постійних клієнтів, така собі категорія коханців. Він може сказати мені: «Слухай, сьогодні я взагалі без грошей, давай зустрінемося» ? і я піду йому на зустріч. Тому що через три дні, коли він знову подзвонить, то обов’язково віддячить за попередні розваги і за теперішні, ще й зверху дасть 300 гривень.

– Працюєте з новими клієнтами?

– За рекомендаціями.

– Як щодо глобальних мереж, практикуєте віртуальне спілкування?

– Якийсь час я сиділа в неті на сайті знайомств, але це себе не виправдало. Хоча дівчина, яка порадила мені цей варіант, заробляла дуже багато. Працювала, як конвеєр, але отримувала за добу до 15–20 тис. грн. (як на мене дещо перебільшено, але пряму мову не змінено – авт.) Це було буквально 1,5–2 роки тому.

– Візьмемо середні заробітки. Скільки за місяць заробляє івано-франківська повія?

У принципі, заробляти можна скільки треба. Я навіть коли нічого іншого не робила, не брала більше двох клієнтів на день ? і мені вистачало цих грошей.

– Хто вони, ваші клієнти ? молоді хлопці чи одружені чоловіки?

– Переважно ? це одружені чоловіки, в яких катастрофічно не вистачає часу. Тут усе дуже просто: він заплатив і вирішив свої питання, це як лікувальний масаж.

– У вас виникали любовні почуття до ваших клієнтів, можливо, хтось пропонував узаконити ваші стосунки?

– Щоб вийти заміж ? то ні, таких пропозицій не було, але стабільні стосунки пропонуються частенько. Зі сторони клієнта ? це спроба зекономити, адже він думає, що йому буде дешевше, коли я сидітиму вдома.

– Ваші діти знають, чим ви заробляєте на життя?

– Ні. Але я не можу допустити, щоб мої діти ходили роздягненими чи в обносках. Я піду на трасу, піду на панель, але мої діти будуть забезпеченими.

Віртуальне знайомство

Невже стати проституткою сьогодні стало зовсім легко? Достатньо просто прогулятися в коротенькій спідничці біля траси чи зареєструватися на будь-якому сайті знайомств, і більшості голодних чоловічих очей примариться вона, а не ти. Тоді як відрізнити звичайну дівчину від незвичайної «дарувальниці кохання»? Можливо, сьогодні на вулиці саме вона так спокусливо посміхалася тобі. Цікаво, чи багато чоловіків можуть відрізнити справжнє від несправжнього? Це й спробуємо перевірити, заодно подивимося, наскільки правдиво заповнюють у своїх анкетах ці віртуальні мачо пункт про мету їхнього знайомства.

Зареєструвавшись на популярному любовному сайті під неправдивою анкетою і чужою фотографією, яка конкретно натякала на ціль оплачуваного відпочинку, мою віртуальну протеже одразу засипали сотнями (без перебільшень) любовних листів. Встановивши конкретні розцінки, я, чесно кажучи, здивувалася, що на суму в 120 $ за годину погодилася половина з усіх інтернет-залицяльників. Виявляється, проституція таки справді перейшла на новий ? технічний рівень, і сьогодні в глобальній мережі можна легко запропонувати і придбати будь-що, навіть кохання. Надалі спілкування з потенційними клієнтами розчарували мене і остаточно підтвердили думку, що в інтернеті більшість з них шукає тільки любовних утіх. І нехай не тримають на мене гніву ті чоловіки, які повірили моїй віртуальній героїні, ? все це тільки піде їм на користь.

Офіційні дані

За офіційними даними і коментарями з питанням проституції в Івано-Франківську я звернулася до заступника начальника відділу у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС України в Івано-Франківській області, майора міліції Яковишина Ярослава Ярославовича.

– Чи зафіксовані в нас у місті прояви проституції, скільки таких жінок (можливо, чоловіків) знаходяться на обліку в міліції?

– Сьогодні на нашому обліку перебуває 135 жінок і три чоловіки, що ми виявляємо ? одразу реєструємо.

– Чи платять «нічні метелики» якийсь штраф?

– Стаття 181 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за надання секс-послуг і стягнення штрафу в розмірі, який встановлює адміністративна комісія. Перший раз можна обмежитися попередженням, коли повію затримано вдруге, вона сплачує штраф у розмірі 300 гривень, подальші штрафні санкції можуть доходити й до 3000 гривень.

– Чи потрібно узаконювати проституцію: переваги і недоліки?

– Якби проституція була легалізована, то ці жінки були б більш захищені в медичному плані, з комерційної сторони ? сплачували б податок до державної казни. Негатив є у тому, що наша держала ще економічно слабо розвинена. Є багато бідних і безробітних жінок, які через легалізацію такого бізнесу можуть звернути на неправильну життєву стежину.

Крок в нікуди

Переглянувши можливі суми заробітку місцевих повій, цілком істотно виникає своєрідна незрозумілість. Невже так просто і швидко можна наповнити зеленим шелестом свій порожній гаманець? Натягнути темні окуляри, поступитися моральним принципам і… своїми руками затягти цю мертву доленосну петлю самозгорання назавжди.

Ті з ким мені вдалося поспілкуватися на тему проституції підвели єдиний підсумок: всі, без виключення, повії закінчують своє життя трагічно. Серед цієї категорії жінок найбільше випадків суєцидальних вчинків та психічних зрушень. Попавши в цю трясовину, вибратися з неї практично неможливо.

Інший, не менш важливий аспект ? це пильне око жорстоких сутенерів, для яких ні суми, ні числа не діляться на два. Це міфи і брехня заляканих проституток, і продуманий сутенерський хід для вербування наступних, свіжих жертв. Особливо це стосується заморських виїздів на міфічно оплачувану роботу. Такі закордонні вербування зовсім не рідкість і те, що чекає наївних путан, що клюнули на цей гачок ? не насниться навіть у найстрашнішому сні.

Чи знайдеться абсолютно здорова, в гінекологічному плані, «жриця кохання»? Категорична відповідь ? ні. Це напряму стосується повій всіх категорій і поділів. Як вже згадувалось вище ці жінки входять до групи найбільшого ризику по розповсюдження ВІЛ СНІДУ, а також всеможливих венеричних хвороб. Якими б фальшивими картками здоров’я не прикривалися ці «елітні метелики», навіть з гінекологічної точки зору постійна зміна сексуального партнера призводить до невтішних наслідків: від інфекцій та хвороб до безпліддя.

Мабуть, розібратися і відповісти правдиво на питання «чому?» не зможе ніхто. Як ніхто й ніколи не зможе зрозуміти, чому, отримуючи свободу вибору, дехто так бездарно її використовує. Тоді що ж потушить гріховний вогонь найдревнішої професії, який не згасає тисячоліттями?

Б.П.