РУБРИКИ 
Як відомо, за своє життя людина повинна зробити три речі: виростити дитину, посадити дерево і збудувати будинок. Якщо з першими двома пунктами все більш-менш зрозуміло, то зведення житлового будинку — це не лише затратний, а й дуже складний процес. Основним документом для будь-якого будівництва є архітектурний проект. Від того, наскільки детально і якісно він складений, залежить не лише надійність, довговічність і зручність споруди, а й певною мірою — тривалість будівельних робіт. Що ж потрібно знати про цей важливий етап будівництва, щоб майбутня оселя справді стала втіленням ваших мрій і затишним «родинним гніздом» для всієї сім’ї?
З чого почати?
Плануючи зводити будинок, слід перш за все переконатися, що земельна ділянка, яка вам належить, придатна для будівництва. В Акті на власність земельної ділянки повинно бути вказане цільове призначення — під забудову. Якщо ділянка призначена для сільськогосподарських робіт, доведеться змінювати її цільове призначення. Далі слід замовити в архітектора проект майбутньої оселі чи придбати готовий і звернутися до відповідної сільської ради або місцевої державної адміністрації, щоб отримати рішення про дозвіл на будівництво. Для цього потрібно буде представити готовий проект. Такий дозвіл видається безкоштовно, розгляд справи триває до двох місяців.
Готовий проект будівлі слід затвердити в головного архітектора відповідного місцевого органу в справах містобудування та архітектури. Приступаючи до проектування будинку, в більшості випадків необхідно буде також провести геодезичну зйомку — дослідження, яке допоможе з’ясувати багато важливих для будівництва чинників — наприклад, розміщення підземних комунікацій. Цю послугу можна замовити у відповідному Управлінні архітектури та містобудування чи в приватній фірмі. Вартість послуги залежить від багатьох чинників — у середньому вона коливається від 1500 до 3 000 грн за 1 га. Нерідко архітектори співпрацюють із такими компаніями і домовляються з ними самі, включаючи цю послугу у вартість проекту.
Для отримання дозволу на будівництво слід звернутися до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю, подавши такі документи: заяву замовника за встановленою формою; документ, що підтверджує право замовника на власність земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної Ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво; проектно-кошторисну документацію та висновок місцевого органу у справах містобудування та архітектури про погодження проектної документації. Дозвіл на будівництво видається безкоштовно — розгляд вашої справи триватиме 1–2 місяці, після чого вам видадуть дозвіл або відмову у письмовому вигляді.
Отримавши дозвіл на будівництво, можна приступати безпосередньо до будівельних робіт, запросивши будівельну бригаду чи фірму. Загалом на виконання всіх «будівельних» формальностей переважно потрібно як мінімум рік.
Для здачі готового будинку в експлуатацію потрібно буде отримати дозволи у відповідних комунальних службах (вода, газ, електрика), а також свідоцтво на право власності на будинок у Бюро технічної інвентаризації і рішення про узаконення поштової адреси в органах місцевого самоврядування.
Iндивiдуальний проект
чи готовий?
Одне із важливих питань, на яке доведеться дати відповідь, — чи потрібен вам індивідуальний проект будинку? Адже є досить великий вибір готових проектів, багато з яких уже перевірені й апробовані іншими замовниками. Серед них цілком можна підібрати досить привабливий варіант, до того ж, коштуватиме готовий проект значно дешевше, ніж індивідуальний (у середньому 200–400 $). Загалом є дві основні причини, через які замовник зупиняє свій вибір на індивідуальному проекті. Перша — наявність у вас особливих побажань або уявлень про естетичний вигляд будинку. Наприклад, ви мрієте, щоб під скляною підлогою вашої вітальні розмістився великий акваріум, у якому плаватимуть золоті рибки, чи бажаєте, щоб кімнату прикрасив розкішний фонтан. Навряд чи знайдеться готовий проект, який би враховував такі специфічні побажання.
Друга причина — нестандартна форма земельної ділянки, яка потребує індивідуальних рішень, — наприклад, на ділянці яскраво виражений рельєф, вона має видовжену форму або інші особливості, які потребують індивідуального підходу. В цьому випадку доведеться замовляти проект у архітектора і його створення може тривати досить довгий час.
Прийнявши рішення про купівлю готового проекту чи обравши його за каталогом, варто врахувати, що в більшості випадків його все одно потрібно буде «допасовувати» до конкретної місцевості й хоча б мінімально — до потреб вашої сім’ї (наприклад, господиня може наполягати на більшій кухні чи невеличкому спортзалі для розміщення тренажера, а господареві вкрай необхідний особистий робочий кабінет). Таким чином, усе одно доведеться звертатися до спеціаліста. Вносити зміни у проект самостійно — дуже ризикована справа навіть для досвідченого будівельника, адже для створення проекту потрібно володіти спеціальними знаннями в багатьох «вузьких» галузях. Так, щоб визначити глибину і тип фундаменту, необхідні знання з геології і гідрогеології; щоб підключити внутрішні комунікаційні лінії будинку до водо-, газо- та електропроводу, потрібна інженерна підготовка у відповідних галузях; щоб зробити розрахунок оптимальних розмірів несучих конструкцій і вузлів майбутньої будівлі й обрати найбільш прийнятний матеріал для їх спорудження, потрібні знання з опору матеріалів.
На що слiд звернути увагу?
Обираючи проект будинку, варто спробувати проаналізувати його просторову схему. Особливу увагу слід звернути на такі деталі:
Кількість поверхів. Одноповерховий будинок особливо зручний для старших людей і сімей з маленькими дітьми. Однак для такого будинку знадобиться земельна ділянка досить великих розмірів. Цей варіант зовсім не вигідний, якщо вартість квадратного метра вашої земельної ділянки дуже висока. Більш економічним варіантом є одноповерховий будинок з мансардою — його цілком можна вважати класичним. Будинок із двома повноцінними поверхами доцільно будувати для великої сім’ї, а триповерхова будівля нерідко виявляється вимушеним вибором при обмеженій площі земельної ділянки.
Гараж. Гараж на одну або дві машини краще прибудовувати до будинку. Важливо, щоб він мав критий перехід, щоб можна було з комфортом сісти в машину, не промокнувши під дощем.
План приміщень. Загальна площа типового будинку для сім’ї «вище середнього класу» з 4-х чоловік може бути, наприклад, 140–220 м2. Перший поверх може виглядати так: передпокій —6–10 м2, вітальня — 30–
50 м2, кухня — 8–12 м2, туалет — 3 м2, технічне приміщення — 6–8 м2, сходи на другий поверх. На першому поверсі можна також розмістити кімнату для гостей площею 10–14 м2, котельню — 6–9 м2. На другому поверсі варто розташувати хол — 6–9 м2, спальню — 12–20 м2 і дві кімнати для дітей — 11–15 м2, гардеробну кімнату. Однак не завжди варто керуватися типовими схемами — краще замислитися над тим, що буде зручно саме для вашої родини.
Розташування кімнат. Розглядаючи плани будинків, слід звернути увагу на те, наскільки зручно кімнати поєднані між собою. Розташування кімнат може бути здійснене за принципом анфілади: коли приміщення послідовно поєднані одне з одним (за таким принципом побудовано більшість палаців) або за «острівним» принципом — коли з центрального холу можна потрапити в усі приміщення, розташовані на поверсі. Більшість архітекторів уважає, що найбільш зручний
варіант — поєднання цих двох принципів. Наприклад, перший поверх, де розташовані приміщення для загального користування (вітальня, кухня, господарські приміщення тощо), краще планувати за принципом анфілади — кімнати будуть гармонійно «перетікати» одна в одну, відокремлюючись за допомогою скляних перегородок, барної стійки, меблів тощо. Досить зручним і привабливим варіантом є подібне «поєднання» кухні з вітальнею, наприклад за допомогою барної стійки. Це створить ефект великого простору і допоможе раціонально використати кожен квадратний метр площі. Другий поверх будинку — це «особиста» зона (робочий кабінет, спальні, гардеробні кімнати тощо), тож його краще планувати за «острівним» принципом, який надасть приміщенням необхідної інтимності.
Популярнi стилi житлових будинкiв
Замковий стиль
Подобається багатьом завдяки великій кількості декоративних деталей в оформленні фасаду й інтер’єру. Для нього характерний великий широкий дах, для оформлення фасаду часто використовуються різні види каменю.
Стиль ранчо
Ранчо — це, як правило, одноповерхова будівля з низьким дахом і великими вікнами, фасад оформлений цеглою і деревом. Нерідко такі будинки мають L-подібну чи U-подібну форму і прикрашені великою кількістю декоративних деталей.
Стиль кантрі
Ідеальний стиль для житла в сільській місцевості або для дачного будинку. Проект такого житла передбачає широку терасу, на якій знайдеться місце для зручного крісла і смаження шашликів, велику вітальню й кухню. Дизайн будинку гармонійно поєднується з природою і навіює відчуття безтурботності й приємного відпочинку.
Стиль бунгало
Внутрішнє планування будинку виконане за принципом «вільного простору» — наявна мінімальна кількість перегородок. Зручна велика веранда й колони надають будинку елегантного вигляду і створюють додаткову площу для літнього відпочинку.
Стиль хай-тек
Футуристичний дизайн, в якому використовується багато незвичних рішень, велика кількість елементів із металу, скла й вінілу, завдяки чому будинок набуває оригінального, «космічного» вигляду.
Коментар спеціаліста
Ярослав Дорошенко, головний архітектор ТОВ «Ательє архітектури+», м. Івано-Франківськ
У проект будинку, крім архітектурного розділу, можуть також входити будівельний, електричний, сантехнічний розділи, а також план благоустрою території, малі архітектурні форми та інтер'єр. Обираючи спеціаліста для такої важливої справи, як створення проекту будинку, слід обов’язково ознайомитися з його роботами (проектами чи вже реалізованими). Важливим є також суто психологічний фактор — чи змогли ви знайти з цим спеціалістом спільну мову.
Ціни на створення індивідуальних проектів можуть бути різними. Фактори, що впливають на вартість: складність проекту, рівень деталізації робочої документації, авторський супровід, розробка інтер'єру та інші особливості. Переважно розцінки стартують від 20 грн за 1 м2 загальної площі будинку. Звичайно, можна придбати й готовий проект, але й тут потрібно врахувати особливості ділянки та спосіб життя людей, які проживатимуть у цьому будинку. Крім того, хто ж захоче жити в безликому, «типовому» будинку? Ми ж усі різні й унікальні, й це повинно відображуватися через наше житло. Проектуючи будинок, потрібно враховувати також особливості клімату цієї місцевості, але не варто сприймати це як догму. Я б назвав це місцевими традиціями будівництва. Якщо ви захочете запроектувати сучасний будинок, тоді треба відійти від цих правил та традицій. Можна робити і плоскі дахи, все залежить від якості виконання.
Щодо планування кімнат, то для сім'ї з трьох чоловік може бути достатньо й 3 кімнати (вітальня, спальня батьків, дитяча). Але будинки зводять як мінімум на 50–100 років, а за цей час у сім'ї може багато що змінитися. Тому не треба забувати про майбутнє, а також про гостей, які можуть до вас завітати. З іншого боку, треба пам'ятати про економію й не перестаратися (так, як це було в 90-х роках: тоді будувалися своєрідні «триповерхові химери»).
Великою популярністю зараз користуються невеликі будинки (1 поверх + мансарда). «Економічний» — саме так я б охарактеризував цей стиль. Виділити їх як окремий стиль дуже важко. Це не класика, не хай-тек, не мінімалізм, не модерн, не функціоналізм, не альпійське шале, а, радше за все поєднання стилів — еклектика. Є тенденція до створення абсолютно унікальних сучасних будинків, з природних матеріалів, відкритим простором у середині будинку, з великими вітражами, терасами, щоб бути ближче до природи. Це ще раз підтверджує, що треба йти в ногу з часом і бути унікальним.
Розташування приміщень будинку за сторонами світу
Чи пануватиме у вашому будинку тепло і затишок у холодні зимові дні, а влітку — приємна прохолода? Це великою мірою залежить від правильного планування приміщень за сторонами світу. Де краще розмістити спальню і дитячу кімнату, а де — винний погріб і господарські приміщення, підкаже схема, подана нижче.
