РУБРИКИ 
Найпопулярнішим телевізійним жанрам останніх років у всьому світі стало реаліті-шоу, в якому глядача переконують, що він є очевидцем не розіграної вистави, а реальних сцен з життя простих людей. Журнал «VERSAL» вирішив поцікавитися у наших краян, які брали участь у реаліті-проектах, як знімають такі програми, що залишається за кадрам та як пересічному українцю потрапити на блакитний екран?
Реаліті-шоу «4 весілля»
Учасники: Вероніка Павлович — 24 роки, стоматолог. Сергій Шайда — 31 рік, приватний підприємець.
Дата весілля — 30 липня 2011 року. Місце проживання: Івано-Франківськ.
Чотири наречені по черзі приходять на весілля одна до одної, після чого дівчата виставляють оцінки за місце проведення, святкове меню, весільну сукню і загальне враження. Пара, яка набирає найбільшу кількість балів, отримує медову подорож за кордон. – Вероніко, як з’явилася ідея стати учасником реаліті-шоу «4 весілля»? Усе вийшло спонтанно. По телевізору побачили рекламу, чоловік жартома запропонував: «Давай зареєструємося». І ми без зайвих зволікань (були в хорошому настрої) відкрили сторінку шоу в інтернеті і заповнили анкету. В ту хвилину ні я, ні чоловік серйозно до цього не поставилися, думали, що на цьому все й закінчиться. Та вже наступного дня мені зателефонували й повідомили, що наше весілля потрапить у проект. – Коли дивимося шоу, складається враження, що між нареченими панує, м’яко кажучи, недружелюбна атмосфера... Коли я погоджувалася стати учасницею проекту, навіть не здогадувалася, що основна мета шоу — показати боротьбу за приз. Зрозуміла це лише після першого весілля. Адже на самому бенкеті дівчата усміхаються, спілкуються, і лише після його закінчення починається найважче, коли даєш коментарі в окремій кімнаті, тет-а-тет зі знімальною групою. Хоча, не зважаючи на все, навіть після проекту я підтримую зв’язок з деякими учасницями.
Виставляти оцінки та коментувати. Адже на проект відібрали чотирьох різних учасниць з власними смаками і поглядами, і весілля були зовсім не схожими. Виставляючи бали, я хотіла бути максимально об’єктивною. –Ваше весілля визнали найкращим. Як вашу перемогу сприйняли інші наречені? Я навіть не очікувала, що виграю путівку в Емірати, тому що здогадувалася: дехто міг зробити спробу перемогти, необ’єктивно занижуючи оцінки. Але перемогла справедливість. Дівчата відреагували по-різному: хто з усмішкою, хто з амбіціями, хто зі сльозами на очах. Ми заслужили цю перемогу, адже наше весілля було найкращим!
Учасники:
Наталія Петрунів ― 27 років, волонтер БО «Мальтійська служба допомоги».
Василь Петрунів ― 38 років, приватний підприємець.
Діти: доньки ― 4 і 7 років.
Місце проживання: м. Тисмениця.
Дві сім'ї на тиждень міняються дружинами. На шість днів жінки опиняються в чужій родині.
– Наталю, коли погодилися на участь у проекті, не боялися, що потрапите в неблагонадійну родину?
Ні. Загалом мені з обміном пощастило. Я потрапила в дуже гарну сім’ю з двома чудовими дітьми в м. Дніпрорудне (Запорізька обл.)
Що стосується нового чоловіка Олега ― то це дуже класна людина.Я навіть спочатку була трохи шокована, бо коли перед проектом знімали знайомство, Олег був мовчазним і замкнутим. Як згодом довідалася, тоді він просто був у шоці. Дружина Вікторія про участь у реаліті-шоу попередила його за кілька днів до зйомок. Більше того, він навіть не здогадувався, що вона заповнила анкету.
– Що підштовхнуло вас до участі в проекті?
Ні я, ні чоловік не прагнули брати участь у телепроекті «Міняю дружину» і не заповнювали жодних анкет. Телеканал «1+1» розшукав нас через знайомих. Близько півроку організатори проекту вмовляли нас погодитися на участь у шоу, проте через брак часу ми постійно відмовлялися. Погодилися лише після останнього аргументу: «Хто, як не ви, розкаже людям, що сім’я, в якій одна людина ― здорова, а інша ― інвалід-візочник може бути щасливою та повноцінно насолоджуватися життям».
– Далеко від дому ви не переживали, що поряд з чоловіком цілий тиждень буде інша жінка, до того ж дуже схожа на вас
Навпаки. Дізнавшись, що Вікторія (інша учасниця шоу ― прим. авт.) молода й красива жінка, яка слідкує за своїм зовнішнім виглядом, та ще й зовні схожа на мене ― заспокоїлася, і була впевнена, що мій чоловік знайде з новою мамою спільну мову.
– Як проходив знімальний день, сценарії для вас писали?
Жодних сценаріїв не було. Ми все робили за власним бажанням, єдине, що було незвичним ― постійна присутність знімальної групи.
– Подивившись передачу, скажіть, за кадром залишилося багато?
Як на мене, за кадром залишилося багато цікавого. Особливо розчарувало, що вирізали епізод, де ми зустрічалися з людьми-візочниками, хотілося показати на всю країну, що такі люди, як і мій чоловік, повноцінно живуть і радіють життю.
– Вас не образило, що на початку Вікторія заявила: «тільки б чоловік не був інвалідом»?
Її слова я сприйняла спокійно, адже звикла, що багатьох лякають люди, прикуті до інвалідного візка.
– В одному з номерів газети «Сегодня» була опублікована інформація, що учасникам більшості реаліті-шоу платять гонорари. Героям «Міняю жінку» фінансували участь в шоу?
Нам компенсували матеріальні втрати, адже практично тиждень ми не працювали, бо цілими днями проходили зйомки. За тиждень нам заплатили 4 тисячі гривень.
– Як ваше життя змінилося після проекту?
Наталія: До проекту більшість знайомих сприймали мене винятково як сильну та тверду жінку, проте після перегляду реаліті-шоу побачили мене з іншої сторони ― більш м’якою та ніжною.
Василь: Довший час відчували підвищену увагу до нашої сім’ї, крім того друзям і родичам після шоу було про що поговорити.
Учасник: Антон Бойко — 21 рік, фермер
Місце проживання: Закарпаття
П’ять справжніх фермерів різного віку з усіх куточків України знайомляться з п’ятьма жінками, серед яких кожен учасник повинен вибрати ту єдину, яку забере на свою ферму та назве другою половинкою.
– Розкажіть передусім, чому кохану ви вирішили шукати через телебачення, адже як молодий і красивий парубок, мабуть, не маєте відбою від місцевих дівчат, чи вони вам не пара?
Коли мені запропонували взяти участь у шоу, я вирішив погодитися, адже справді повірив, що таким способом можна знайти своє кохання.
– Антоне, досвід знайомства з дівчатами «не наживо»: через сайти чи соціальні мережі до участі в шоу був?
Так, проте вдалим його назвати важко. Все ж таки 95 % успіху в амурних справах — живе спілкування.
– Сьогодні реаліті-шоу мають великий рейтинг, тож, очевидно, на роль героїв «Фермер шукає дружину» було чимало претендентів, через що довелося пройти, аби потрапити на шоу?
До мене кілька разів приїжджала знімальна група, на каналі проводили кастинг, дивилися, чи підходжу я для проекту. Потім зателефонували і сказали, що я в списку головних героїв.
– Що, на вашу думку, допомогло перемогти в кастингу та глядацькому голосуванні?
По-перше, я був наймолодшим серед учасників, а по-друге, в мене цікава ферма, що не могло не привабити дівчат. Ну і, звісно, — зовнішність та певні риси характеру.
– Зараз у вас кілька кандидаток на наречену. Кожної телепередачі одна з них їде додому. Важко вибрати дівчину, яка покине шоу? Чим керуєтеся, обираючи ту чи іншу претендентку на вибування?
Спочатку довелося відсіювати дівчат буквально за першим враженням, адже часу на спілкування в нас було дуже мало, а далі — за ситуацією: зважав на те, що роблять дівчата, аби мені сподобатися, і орієнтувався на внутрішнє розуміння того, з ким мені могло б бути добре.
– Зараз ви «будуєте» стосунки перед об’єктивами відеокамер: дискомфорту через це не відчуваєте? Не соромитеся виражати свої почуття на камеру?
Спочатку соромився, потім стало вже більш звично, і я перестав звертати увагу на присутність знімальної групи. Але свої емоції я приховував більш ніж на половину — і справа не тільки в камерах. Я розумів, що проект дивляться мільйони глядачів, тому не міг відкритися повністю.
Реаліті-шоу «Без мандата»
Учасники:Юрій Соловей — 33 роки, співвласник «Парк готелю», лідер ГО «Громадський форум Івано-Франківська», депутат міської ради.
Місце проживання: Івано-Франківськ
Чиновники й політики на 5 днів занурюються в атмосферу реального життя простої української сім'ї: без мандата, мобільного телефону й інших атрибутів владного життя, аби відчути «смак сьогодення» на власному досвіді.
– Юрію, як пройшов перший день у новій сім’ї? Лячно було залишитися без телефону, грошей та ще й у чужому міст
Переступаючи поріг чужого дому, скажу: відчуття були змішані. Спочатку почувався некомфортно й трохи дивно, проте страху не було. До цього ніколи не був у Луганській області, тим паче у м. Красний Луч, до того ж не мав досвіду спілкування з людьми зі Східної України, не знав, чим вони живуть. Та мені пощастило: я потрапив у дуже хорошу молоду сім’ю шахтаря з маленькою дитиною. І хоч умови проживання, м’яко кажучи, не прості — не було навіть ванни, мені в них сподобалося. Гостинність подружжя Івана й Анни компенсувало всі побутові незручності.
–Перед об’єктивами телекамер вдалося залишитися собою, чи все ж таки довелося грати
Звичайно, ходячи цілий день з мікрофонною радіосистемою, прикріпленою на поясі, та націленими на тебе об’єктивами телекамер, почуваєшся трохи незручно й некомфортно. Тому протягом першого дня все ж підсвідомо поводишся дещо показово, проте на 2–3 день звикаєш до операторів і знімальної групи, тоді поведінка стає природною, як у звичайному житті.
– П’ять днів ви жили на 49 гривень –– важко довелося? Зараз бізнесмен Юрій Соловей зміг би прожити на такий прожитковий мінімум?
Під час проекту жити на 49 гривень було неважко, бо мене, як гостя, годували і за нічліг не брали плати. В реальному житті, на мою думку, жити на такі гроші нереально, виживати — так, але не жити.
– Як після шоу склалися стосунки з шахтарською родиною: слідкуєте за перебігом їхнього життя?
У нас дуже близькі стосунки, майже родинні: ми стали кумами. В травні цьогоріч я тримав до хреста їхню другу дитину — донечку.
– Про Юрія Солов’я завжди багато говорять як про політика, громадського діяча та бізнесмена. Після виходу передачі на екран думка про вас змінилася?
Коли займаєшся політикою, опоненти завжди виливають на тебе багато бруду, і людям важко скласти об’єктивну думку. Реаліті-шоу «Без мандата» вийшло на екран одразу після закінчення виборів мера Івано-Франківська. Тому після трансляції передачі багато прикарпатців, які не знали мене особисто, подивилися на мене по-іншому. На вулиці підходили перехожі й казали: «А ви схожі на нас, звичайних людей, ви — нормальний».
Думаю, потрібно, аби всі наші політики взяли участь у таких шоу, щоб люди побачили, які вони в побуті.
– Взяти участь в іншому реалі погодилися б?
У реаліті –– ні, але якби був трішки молодшим, узяв би участь у шоу «Танцюють всі». Відчуваю потяг до танців. На жаль, не можу стати учасником шоу «Х-фактор»: хоч моє прізвище Соловей –– співати не вмію.
Галина ХМЕЛЯК
