РУБРИКИ 
«Серед дітей одразу видно тих, хто ходив до дитячого садка, і малюків, які виховувалися в домашніх умовах. Перші відразу знаходять спільну мову зі своїми однолітками, вміють спілкуватися та жити в колективі. А домашні іноді навіть ножиці не зовсім правильно тримають, відчувають дискомфорт, невпевнені в собі» — такі слова часто можна почути з уст учителів початкової школи.
Усе, що ми владаємо в дитину, — повертається сторицею. Все, чого не вкладаємо, — точно так само: рано чи пізно нерозвинена уява та потяг до пізнання поступається місцем розумовим лінощам й обмеженості. Вже на ранніх етапах варто привчати маля до активного соціального життя. Саме дитсадочок є початковою сходинкою підготовки та розвитку маленької особистості.
Батьки приводять дітей до дошкільного навчального закладу і впевнено розповідають вихователям про їхні хороші знання та навики. Проте, поспостерігавши за своїм чадом на першому ж занятті, розуміють: усе зовсім не так. Нічого дивного, адже малюк вдома і малюк сам на сам з новим оточенням — дві різні особистості. Дитина звикла до ізольованого родинного кола й, коли вона потрапляє в невідомий колектив, починає губитися, а знання одразу блокуються дитячою несміливістю. У нагоді стають підготовлені педагоги і різноманітні методики виховання.
Особливої уваги в дитсадках надають дитячій творчості. Не кожна дитина здатна придумати нове, але якщо зібратися втрьох-учотирьох, та ще разом із дорослим, то хоч яка-небудь думка народиться. Причому і той, хто реально придумував, і той, хто лише підтакував або виражав сумнів, — усі відчувають себе співавторами. І це дає свої плоди, адже через певний час навіть найбільш нетворчі малюки починають пропонувати свої ідеї.
Також у дитячих закладах є безліч розроблених навчальних програм. Наприклад, не кожен знає про те, що дрібна моторика (рух пальчиків) прямо пов’язана з розвитком мовлення. Адже на кінцівках зосереджено багато нервових закінчень. Ось чому уроки в багатьох садках супроводжуються постійними пальчиковими тренуваннями. Ще один оригінальний задум — вправи, які зберігають здоров’я. Йдеться про малювання на солі. І тут є своя логіка, адже така сіль — йодована, отже, маємо подвійну вигоду: і корисно, і цікаво.
Однак якщо ви затятий прихильник того, що домашнє виховання не замінить жоден дитячий садок, усе ж варто потурбуватися про дошкільну підготовку дитини, хоча б з п’яти років. Спеціальна методика у вивченні іноземної мови, малювання, читання, спортивної підготовки та постійне спілкування з ровесниками — фундамент, який буде закладено ще до початку шкільного життя вашого чада. В клубі дитячого розвитку «Індиго» вам запропонують саме таку методику для відкриття прихованих талантів вашої малечі.
Адаптація
Навіть якщо ви вже визначилися з дошкільним навчальним закладом і домовилися про прийом малюка, не поспішайте розслаблятися, адже у житті вашого чада настає найскладніший період — звикання до нових обставин. І без сліз тут обходиться рідко. Не хвилюйтеся — з часом усе налагодиться.
Фахівці називають період звикання дитини до садка адаптаційним. Він буває легким, швидким і майже безболісним, або важким і максимально вираженим. Психологи кажуть, що зміни в поведінці маляти, котрі батьки спостерігають у перші тижні відвідування ним садочка, — лише вершина айсберга, адже весь організм і психіка дитини в цей час перебувають у сильній нервовій напрузі.
Такий неспокійний стан вашого чада провокує явище «відриву від матері». Адже вона — найголовніше, що є в малюка, його повітря та життя. І раптом мама зрадила. Саме так розцінює цю ситуацію дитина.
Як можна полегшити маляті період звикання до садочка?
Ось кілька корисних порад:
• Налаштовуйте дитину до цього періоду якомога позитивніше. Говоріть про те, як це чудово, що вона вже така доросла. І найголовніше — постійно пояснюйте дитині, що вона для вас, як і раніше, найдорожча.
• Спробуйте разом з малюком розставити акценти на приємних моментах перебування в садочку. Розмовляйте з ним про те, що це не лише забава, але й важка праця. Мовляв, ви працюєте на роботі, а малеча — в садочку. Так дитина пишатиметься тим, що виконує подібні до батьківських обов’язки.
• Якщо йдеться про дитячі клуби, то вже з 1,5 року маля може відвідувати їх разом з мамою. Так дитина швидше звикне до нового режиму і оточення.
• Важливо, щоб дитина знала кінцеву мету всіх своїх дій і те, чого від неї вимагають інші. Не варто командним голосом наказувати: «Щоб завтра в садочку ти їв швидко!» Краще пояснити, чому потрібно так робити. Наприклад, скажіть: «Якщо ти їстимеш швидше, то не запізнишся на малювання (чи хореографію, чи просто послухати цікаву казку), а ще — я буду тобою пишатися».
І найголовніше — дитині необхідно знати, що ви помічаєте її найменші досягнення і радієте цьому. Просіть її допомогти вирішити ту чи іншу справу — і побачите: вона з радістю піде вам назустріч. Так дитина відчуватиме свою значимість — це сприятиме тому, що вона стане впевненішою серед однолітків.
Також чи не найголовнішим чинником є кваліфіковані спеціалісти. Їхнє розуміння дитячої психології та досвідчена компетентність відіграють основну роль у правильному вихованні малят. Саме такий професійний підхід можна знайти в клубі дитячого розвитку «Індиго». Новітня методика і максимальний комфорт приємно здивують!
Наталія Мостова
Завітайте у клуб дитячого розвитку «Індиго»:
м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 3.
Телефонуйте: 0342. 58. 05. 12
