Спорт — це не лише здоров’я, а й виховання впевненості у собі, цілеспрямованості й здорового честолюбства. Тож не дивно, що більшість батьків усвідомлює важливість спортивних занять для власного чада. Однак тут варто пам’ятати, що кожна дитина — індивідуальність, тож, обираючи спортивну секцію для малюка, слід максимально врахувати стан його здоров’я, характер та уподобання. Спортивні заняття повинні бути для дитини задоволенням — лише в цьому випадку вони принесуть їй максимум користі.

«СПОРТИВНІ» помилки

Допомагаючи малюку здійснювати свої перші кроки у спорті, важливо не допустити типових помилок. Найбільш фатальною з них є нав’язування дитині своєї думки й ігнорування її побажань. Якщо малюку не подобатиметься обраний вами вид спорту, він ніколи не досягне у ньому помітних результатів. Крім того, заняття з примусу — це велике навантаження на дитячу психіку. Щоб не розчарувати батьків, дитина буде старатися досягти хороших результатів, однак разом з тим відчуватиме, що їй зовсім не хочеться цим займатися, — така дилема буде своєрідним «дамокловим мечем» для малюка і може навіть стати причиною неврозу. Таким чином, як би вам не хотілося бачити власне чадо у ролі успішного гімнаста чи тенісиста, бажано утриматися від силових рішень.

Ще один популярний міф — чим раніше дитина почне займатися спортом, тим краще. Це твердження значною мірою справедливе для професійного спорту, однак є досить супе¬речливим, якщо ваша основна мета — зміцнення здоров’я дитини. До 6-7 років малюку краще займатися лише вправами для загального розвитку, не обмежуючись якимось одним видом спорту. Це допоможе уникнути багатьох проблем зі здоров’ям. До прикладу, якщо малюк занадто рано почне займатися тенісом, який, як відомо, є «одноруким» видом спорту, у нього можуть початися проблеми з хребтом чи виникне запалення ліктьового суглоба («лікоть тенісиста»).

Великою помилкою є й гоніння за модою — вибір «престижних» видів спорту. Як зауважив під час одного з виступів педіатр Євген Комаровський, нерідко батьки обирають «модний» спорт для дитини, керуючись власними амбіціями, а не користю для здоров’я малюка. Наприклад, записують дитину на фігурне катання, в той час як для неї було б набагато корисніше почати просто з піших прогулянок разом із батьками.

ВИДИ СПОРТУ: оптимальний вік для старту

Акробатика - з 6 років

Біатлон - з 9 років

Плавання - з 6 років

Фехтування - з 9-11 років

Хокей - з 6 років

Гірські лижі - з 3-6 років

Волейбол - з 8-10 років

Баскетбол - з 8-9 років

Легка атлетика - з 10 років

Бокс - з 12-13 років

Художня гімнастика - з 6-7 років

Велоспорт - з 7-10 років

Теніс - з 5-7 років

СПОРТ І ХАРАКТЕР

Психологи розрізняють чотири основні типи дитячих «спортивних» характерів і залежно від них дають рекомендації, які види спорту є найкращими для малюків із тим чи іншим типом характеру.

Тип перший. Непосидючий
Таким дітям хочеться швидкого результату і постійної зміни діяльності. Їм не підходять види спорту, які потребують наполегливих і тривалих тренувань, наприклад гімнастика чи фігурне катання. Непосидючим дітям припадуть до смаку заняття, які сприяють постійному рухові — наприклад велосипед, командні ігри. З першими успіхами в них, як правило, з’являється азарт і бажання досягати ще кращих результатів.

Тип другий. Мрійник
Задумливим і спокійним дітям переважно нецікаво з кимось змагатися чи прагнути вищих спортивних результатів. Замріявшись, такий малюк пропускає м’ячі, граючи у волейбол, чи врізається на велосипеді у дерево, задивившись на щось цікаве. Йому подобається спостерігати і розмірковувати, тож йому чудово підійде туризм, плавання на байдарках тощо. Найголовніше — не дозволяти Мрійнику цілими днями сидіти за комп’ютером чи за книгою в задушливому приміщенні. Спробуйте зацікавити дитину сезонним спортом — купанням у ріці влітку і зимовим катанням на лижах. Вони не надто відволікатимуть дитину від її мрій і разом з тим будуть добрим фізичним навантаженням.

Тип третій. Бунтівник
Ці діти вперті, не люблять підкорятися вимогам старших, категорично відмовляються бути «як усі». Навіть коли такій дитині подобається запропонований вид спорту, вона може відмовитися від занять, якщо батьки на них надто наполягають. Бунтівник мріє виділитися, тож для нього добре підійде неординарний вид спорту — фехтування, кінний спорт, спортивні танці, циркова студія. Бажано також просто проінформувати малюка про такі заняття, а не вести його на них за руку і, тим більше, в жодному разі не змушувати відвідувати їх силою.

Тип четвертий. Невпевнений
Діти з низькою самооцінкою звикли відступати перед будь-якими труднощами і панічно бояться невдач. Однак уже при перших успіхах вони прагнуть продовжити заняття й удосконалити досягнуті результати. Підбираючи для дитини спортивну секцію, орієнтуйтеся на особистість тренера і атмосферу в групі. Стосунки між дітьми повинні бути доброзичливими, а не суперницькими, а педагог мусить бути не занадто вимогливим. Для невпевнених дітей краще підійдуть індивідуальні, а не командні види спорту: в них часто виникає страх підвести товаришів і стати для них посміховиськом. На перших порах варто якомога рідше брати участь у змаганнях і обов’язково хвалити дитину навіть за найменші досягнення.

ДУМКА батьків

Марічка Артиш, мати двох дітей (17 і 8 років)
Ми вибираємо заняття для наших дітей разом з ними (можливо, тому, що маємо не надто веселий досвід власного дитинства). Коли наш син Олекса (8,5 років) був трішки меншим, мріяв про бойові мистецтва, а кум порадив для початку віддати дитину на гімнастику — «щоб м’язи зміцніли». З часом довелося вибирати (адже були ще музика і танці, почалася школа), тому ми, на жаль, залишили заняття. З часом змінилися вподобання: він захопився футболом, цілісіньке літо бігав на «вуличні змагання», тішився, що його беруть грати старші і дають «постояти на воротах». А минулого місяця натрапила на інформацію про заняття з футболу — і вже другий тиждень Олекса пробує свої сили в Футбольному клубі «Юніор». Неймовірно щасливий! Тепер важливо припильнувати, щоб не виникло проблем з уроками, і втримати темп навчань у музичній школі.

Спорт і стан здоров’я

Різні види спорту можуть як сприяти лікуванню певних захворювань, так і загострювати вже наявні проблеми. Тому, підбираючи для дитини спортивну секцію, слід обов’язково врахувати наявні у неї захворювання, а краще попередньо порадитися з лікарем.
Плавання. Розвиває м’язи спини, кінцівок, плечового поясу, тренує дихальні шляхи. Особливо корисний цей вид спорту при проблемах із хребтом (сколіоз, кифоз, остеохондроз), ожирінні. Однак при наявності шкірних хвороб, виразкової хвороби шлунку і бронхіальній астмі з частими нападами заняття плаванням варто обмежити. Обережно слід займатися плаванням дітям зі слабким зором, нирковими хворобами.
Легка атлетика. Розвиває м’язи ніг, плечового поясу, преса, має оздоровлювальний ефект практично при будь-яких хронічних захворюваннях у стадії ремісії. Заняття легкою атлетикою протипоказані ослабленим малюкам, при астмі, із запальними захворюваннями шлунково-кишкового тракту, очними хворобами.
Велоспорт. Розвиває дихальну і серцево-судинну системи, м’язи ніг і спини. Особливо корисний при сколіозі, остеохондрозі. Катання на велосипеді слід обмежити при хворобах сечостатевої системи, гастриті.
Аеробіка, шейпінг, художня гімнастика, танці. Ефективно розвивають гнучкість і пластичність, покращують координацію рухів, формують привабливу фігуру. Ці види спорту дуже корисні для дівчат, адже виховують жіночність, а також усувають затиснення м’язів, які можуть бути наслідком певних психологічних проблем. Невпевненим у собі дівчатам особливо корисні танці, адже вони сприяють підвищенню самооцінки. Протипоказані ці види спорту при сильній близорукості, сколіозі й захворюваннях серцево-судинної системи.
Теніс. Розвиває спритність, швидкість реакції, покращує роботу дихальної системи, вдосконалює координацію рухів. Протипоказами до цього виду спорту є остеохондроз, близорукість і виразкова хвороба шлунка.
Східні єдиноборства. Ефективно зміцнюють дитячий організм, сприяють розвитку просторового мислення, малотравматичні. Особливо корисні для гіперактивних дітей, а також для невпевнених у собі, оскільки сприяють підвищенню самооцінки. Протипоказами до занять можуть бути сильна близорукість, нестійка психіка, нервові захворювання, дефекти хрящової тканини.

Вибір спортивної секції

При виборі спортивної секції основне, на що слід звертати увагу, — це на особистість тренера. Тренер — це не вузький спеціаліст, який відповідає лише за досягнення спортивних результатів, це, перш за все, педагог, психолог, який формує у дітей вольові й моральні якості, а також гігієніст і фізіолог, який визначає режим тренувань і повинен добре розуміти процеси, які відбуваються в організмі під їх впливом. Поцікавтеся досвідом спеціаліста, його кваліфікацією, досягненнями його учнів. Професійні тренери, як правило, охоче спілкуються з батьками, обговорюють з ними успіхи дитини. У більшості випадків батькам також дозволяється відвідати перші заняття разом із дітьми, якщо вони вважають це необхідним.
Перед записом у спортивну секцію дитині обов’язково слід пройти обстеження у лікаря, навіть якщо в цій спортивній секції не вимагають результати медичного огляду.
Якщо дитина не планує робити спортивну кар’єру, не варто віддавати її до спортивної школи. Цей заклад спеціалізується не на зміцненні здоров’я, а на підготовці спортивних кадрів, тож навантаження там можуть бути надмірними.
Плануючи розклад занять, слід урахувати, що для дітей дошкільного віку (5-6 років) оптимальним варіантом будуть два тренування в тиждень тривалістю 60 хвилин. Молодшим школярам 7-12 років фізичне навантаження можна збільшити до трьох тренувань у тиждень тривалістю 90 хвилин. Для підлітків оптимальна тривалість тренування — 120 хвилин.

Великий спорт для маленької дитини

Батькам, які мріють бачити власне чадо професійним спортсменом, варто ретельно зважити всі «за» і «проти», навіть якщо дитина щиро підтримує ці прагнення. Адже професійний спорт вимагає постійних виснажливих тренувань і регулярних поїздок на змагання, а отже, в дитини не буде часу на повноцінний інтелектуальний розвиток і ґрунтовне опанування шкільної програми. Крім того, «великий спорт» — це не лише слава й медалі, а й травми, які будуть нагадувати про себе й після закінчення спортивної кар’єри. Про це переконливо свідчать історії відомих спортсменів.
Павєл Буре, хокеїст
Легенда російського хокею, рекордсмен із кількості забитих шайб. За сезон переніс дві операції на колінних зв’язках. Він став єдиним хокеїстом, який повернувся на лід після таких травм. Усю несправедливість і жорстокість великого спорту Павло усвідомив у 2003 році, коли жоден хокейний клуб не хотів підписувати з ним контракт. Два роки він намагався тренуватися, одночасно продовжуючи лікування, однак у 2006 році прийняв рішення покинути спорт.
Андре Агассі, тенісист
Він попрощався з професійним спортом у 2006 році у віці 36 років. За свою довгу спортивну кар’єру Агассі досяг усього, чого лише можна досягти у великому тенісі. Він здобув перемоги у всіх чотирьох турнірах серії Великого шолома, виграв майже 900 матчів. Яка ж ціна цієї блискучої кар’єри? Серйозна травма спини, через яку він останнього року своєї кар’єри не міг виходити на корт і взагалі пересуватися без сильнодіючих знеболювальних уколів.
Марко Ван Бастен, футболіст
Багаторазовий володар «Золотої бутси» і «Золотого м’яча», тріумфатор Кубка чемпіонів, золотий призер Чемпіонату Європи — це далеко не всі титули Марко Ван Бастена. Однак за перемоги він заплатив дорогу ціну — дві операції на лівій гомілці, видалення лівого меніска, дві операції на правій гомілці. В результаті у 1995 році йому довелося назавжди покинути спорт.

Коментар спеціаліста

Заник Михайло Федорович, дитячий тренер з плавання  Української гімназії № 1
На мою думку, фізична підготовка дитини повинна бути поетапною. У старшому дошкільному віці (6 років) особливо корисними є плавання і спортивна гімнастика. Плавання чудово розвиває дихальну систему, тренує всі групи м’язів, а отже, є ідеальною «основою» для інших видів спорту. Оптимального результату можна досягти, якщо плаванням і спортивною гімнастикою займатися в комплексі або ж хоча б поєднувати спортивну гімнастику з водними процедурами. Коли я працював у спортивній школі, то помічав, що юні спортсмени, які з дитинства займалися плаванням, пізніше досягали чудових результатів у різних видах боротьби (вільна, класична боротьба). Розвинута дихальна система, яку формує плавання, дозволяє досягти хороших результатів і в легкій атлетиці, яка теж може стати наступним «спортивним етапом» для малюка. Таким чином, «базова підготовка» надалі дає дитині широкі можливості для самореалізації у найрізноманітніших видах спорту за власним вибором.

КОРИСНІ адреси

? Клуб дошкільного розвитку «Смайлик»,
вул. Вовчинецька, 30,
тел.: 0342. 50.36.98;
050. 584.63.17
Заняття бойовим гопаком для дітей від 4 до 14 років.
Ціна 160 грн на місяць (8 занять).

? Школа східного танцю «Ефа»,
м. Івано-Франківськ,
вул. Т. Шевченка, 3, корпус «А»,
2 поверх,
тел.: 050. 661.68.56
Танець живота, арабські танці для дітей 8–12 років,
ціна 135 грн на місяць (8 занять).

? Клуб спортивного танцю «Грація»,
м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків, 1 (ЗОШ № 24).
Для дітей віком від 8 років,
ціна 180 грн на місяць (8-9 занять).

? Спортивно-розважальний комплекс «Цунамі».
Фігурне катання.
м. Івано-Франківськ,
вул. О. Довженка, 29,
тел.: 097. 323. 32. 70;
050. 875. 90.12
Вартість одного заняття в групі —
25 грн, індивідуального заняття —
65 грн.

? Спортивно-оздоровчий комплекс «Бескид»: м. Івано-Франківськ,
вул. В. Чорновола, 101,
тел.: 0342. 52. 77. 09
Секція таїландського боксу для дітей від 4 років, ціна — 120 грн на місяць (3 заняття).

? Дитячо-юнацька спортивна школа «Олімп»: м. Івано-Франківськ, вул. О. Сахарова, 38,
тел.: 0342. 52. 32. 05
Плавання, греко-римська боротьба, фрістайл для дітей від 7 років.