Модне видання VERSAL

Донедавна вважалося, що внутрішньоутробно плід людини проходить стадії розвитку нижчих тварин. Однак сьогодні вчені й не сумніваються в тому, що ненародже­на дитина є людиною з моменту зачаття. Батьки, які ще до появи на світ їхньої малечі, задумуються про духовний і фізичний розвиток дитини, краще зрозуміють її в майбутньому, легше зможуть пережити разом з нею кризи формування особистості.

З якого моменту дитина починає думати, розуміти, сприймати інформацію?

Спробуємо наочно пояснити цю таємницю природи. Неймовірно, зате факт: коли зародок не має ще й 2 мм — його мозок починає функціонувати і керувати розвитком крихітки. А при 3,5 мм, тобто на 25 дні, зародок людини має всі «найважливіші органи»: серце, центральну нервову систему, шкіру, печінку, легені, кишківник і стать. Крихітне серденько з самого початку надзвичайно сильне, воно, як мотор, забезпечує кров’ю всі органи малечі і допомагає швидкому розвитку мозку.

На сьомому тижні життя зародка утворюються з’єднання клітин нервової системи, які передають сигнали між дрібними нервовими волокнами. Всі клітини зв’язані між собою. Коли батьки розмовляють з майбутньою крихіткою, гладять живіт, співають пісеньки — по нер­вових волокнах рухаються електричні імпульси, які зміцнюють зв’язки між нервовими клітинами.

Мозок людини можна назвати найскладнішим об’єктом у Всесвіті. Він містить трильйон клітин, з яких 100 млрд — це «субстрат» інтелекту, творчих здібностей, емоцій, свідомості й пам’яті. Його формування продовжується перші шість років життя, і те, яким він буде, багато в чому визначається саме цими роками.

Важливо, щоб батьки усвідомлювали: для розвитку інтелекту і пізнавальної сфери маляти необхідне внутрішньоутробне стимулювання й розвиток п’яти органів чуття. Саме через формування органів чуття ми підвищуємо можливість легкого навчання і розвитку.

Деякі вагітні жінки малюють світловим променем букви і цифри на своєму животику, ставлять навушники з записом іноземних мов, замість того щоб заспівати пісеньку своєму малюку й разом з ним насолодитися класичною музикою. Дитина не повинна бути засобом самореалізації батьків. Намагайтеся утриматися від спокуси планувати майбутні успіхи дитини: в один рік розмовляти англійською мовою, в два — читати, а в чотири — цитувати класиків.

Дитина буде обдарованою, якщо ви просто дасте їй шанс прожити дев’ять внутрішньоутробних місяців і забезпечите раннє дитинство в щасливій, життєрадісній, довірливій атмосфері.

Внутрішньоутробні методи спілкування з дитиною

Один з внутрішньоутробних методів спілкування з дитиною — метод гаптономії, що сприяє налагодженню емоційного зв’язку між матір’ю і дитиною в період вагітності за допомогою тактильної стимуляції, а також включає розвиток материнської компетентності, а саме:

• здатність розуміти стан дитини за тим, як проявляється її рухова активність;
• уміння розрізняти характер рухової активності малюка і відчувати його емоційний стан;
• формування тактильного контакту як засобу взаємодії з дитиною;
• формування суб’єктного ставлення до дитини;
• формування здатності гнучко пристосовуватися до особливостей активності дитини та її індивідуального ритму життєдіяльності.

Метод гаптономії включає такі основні етапи:

1. Спостереження за рухами дитини протягом декількох днів, записи в щоденник рухів (число, година, опис рухів дитини, переживань матері. Інтерпретація стану дитини. У примітках нотуєте супутні стимули). На основі спостережень виділяється година протягом дня, коли відчуваються найбільш активні й часті рухи дитини. Цей час повинен бути зручним для матері: потрібно розслабитися, зосередитися й не відволікатися на інші справи хоча б протягом 15–20 хвилин.
2. Вибирається характер тактильного (виникає при дотику) і голосового впливу, зручний для матері: рухи рук (поплескування долонею, погладжування, перебирання пальцями, кругові рухи і т. п.). Голосовий вплив — куплет пісні (колискової чи народної), віршований текст на кілька рядків з вираженим ритмом, молитва чи куплет власної пісні. Майбутній батько теж може спілкуватися з малятком за тим самим принципом.
3. В обраний час мати чекає появи рухів дитини і проводить тактильно-голосовий вплив кілька разів (три–чотири) з інтервалом три–п’ять хвилин. Спочатку дитина припиняє рухову активність, прислуховується, намагається впі­зна­­ти вплив матері й батька. Через деякий час дитина так звикне, що сама буде нагадувати мамі про «уроки щастя». Не слід варіювати характер впливу і час спілкування.

Після народження, якщо малюк заплаче, проспівайте йому пісеньку, яку виконували під час вагітності, — й це неодмінно його заспокоїть.

У наступному номері ми розповімо про інші методи внутрішньоутробного спілкування з дитиною, що сприятиме налагодженню більш тісного контакту з вашим малям. Пам’ятайте: під час вагітності потрібно постійно «говорити» з дитиною — у думках чи вголос. Розповідайте і пояснюйте малюкові все, що відбувається з вами і навколо вас. І не забувайте: основа спілкування — це терплячість і любов!

Наталія Якимчук, акушер-гінеколог, директор Центру свідомого батьківства "Дівія"